Суниця – одна з найулюбленіших ягідних культур, яку вирощують на присадибних ділянках, у фермерських господарствах. Однак, висока врожайність і якість ягід значною мірою залежать від захисту рослин від різноманітних хвороб.
Грибкові, бактеріальні та вірусні інфекції можуть швидко поширюватися, значно знижуючи урожай та скорочуючи період плодоношення. Найбільшу загрозу для суниці становлять кореневі хвороби – фітофтороз та вертицильоз. Не менш шкодочинними є ураження листя різними видами плямистостей, а також поширені грибкові захворювання – сіра гниль і борошниста роса.
Вертицильоз
Збудник хвороби – гриб Verticillium albo-ratrum Reinke et Berth. На суниці активно проявляється наприкінці червня: спочатку уражує кореневу систему рослини, кущ осідає, листки радіально лягають на ґрунт, центральні листки дрібні, не розвиваються, червоніють, далі спостерігається відмирання сердечка. У поперечному розрізі стебла видно побуріння тканин ксилеми, у розрізі коренів — у вигляді кільця спостерігають побуріння судинної системи. В ґрунті паразит може зберігатися до 15 років, тому так важливо добирати в сівозміну культури, які не уражуються вертицильозом.
Заходи боротьби:
Ефективна профілактика вертицильозу передбачає суворе дотримання сівозміни та використання лише здорового, перевіреного садивного матеріалу при закладанні нових насаджень.
Фітофтороз
Збудник хвороби — гриб Phytophthora fragariae Hickman. Хвороба вражає як кореневу систему, так і надземні органи суниці. Перші ознаки інфекції зазвичай з’являються в період інтенсивного росту — на стадії бутонізації, під час цвітіння або плодоношення.
За сильного розвитку фітофторозу уражується кореневище, яке набуває характерного червоноцегляного відтінку. Відбувається некроз підземного стебла та точки росту. Основні корені темніють, стоншуються, а додаткові корінці буріють і загнивають, починаючи з кінчиків. Тканини підземного стебла також червоніють і відмирають. У такому випадку кущі різко в’януть і засихають. На викопаних рослинах чітко помітна стоншена, побуріла коренева система, яка після висихання легко кришиться.
Патоген зберігається в ґрунті понад вісім років, зберігаючи життєздатність. Основні шляхи поширення інфекції — заражена розсада, поливна вода, робочі частини ґрунтообробної техніки та інвентар. Варто зазначити, що за температури понад +30°C гриб гине. Заходи боротьби такі як і в попередньому захворюванні.
Фітофторозна шкіркова гниль
Збудник хвороби — гриб Phytophthora cactorum. Перші симптоми з’являються переважно в травні, причому розвиток хвороби значно посилюється за вологої дощової погоди. Спочатку припиняється ріст кущів. На листках виникають розпливчасті, темно-коричневі маслянисті плями, з часом старе листя буріє й засихає. Молоді листкові пластинки стають дрібними, черешки коротшають, забарвлення набуває синювато-зеленого відтінку. У суху погоду уражене листя швидко висихає та розсипається.
На суцвіттях хвороба проявляється у вигляді плям неправильної форми. Найбільших збитків патоген завдає плодам. На зелених ягодах формуються тверді жовто-коричневі плями з темним центром. У період достигання з’являються коричневі, шкірясті, тверді ділянки. Уражена тканина щільно зростається зі здоровою, м’якуш набуває гумоподібної консистенції, а смак стає гірким — це характерна ознака фітофторозної шкірястої гнилі. Згодом плоди тверднуть і муміфікуються. Збудник зимує в ґрунті, рослинних рештках і на уражених рослинах, що ускладнює боротьбу з хворобою.
Основні заходи боротьби:
Важливо дотримуватися правильної сівозміни та використовувати для закладання насаджень лише здоровий, перевірений посадковий матеріал.
Борошниста роса
Збудник хвороби – гриб Sphaerotheca macularis Magn. f. Fragariae Saez, який уражує надземні органи рослини. Першими ознаками є поява білого павутинного нальоту, що здебільшого формується на нижньому боці листкової пластинки, хоча інфекція може вражати обидва боки. Уражене листя припиняє ріст, скручується човником і поступово засихає. Це відбувається через порушення водного балансу клітин під дією гриба, що призводить до ослаблення рослин і значного зниження їх продуктивності.
Хвороба поширена повсюдно та розвивається щороку. У роки масових уражень може знищити до 50% урожаю. Перші симптоми з’являються в першій половині травня на листках, пізніше інфекція переходить на квітконоси, квіти, плоди й столони. У літній період борошниста роса активно поширюється за рахунок повторних заражень конідіями. Розвитку хвороби сприяють теплі погодні умови та підвищена вологість повітря.
Заходи боротьби: після завершення збору врожаю необхідно провести скошування листя, його ретельне видалення з ділянки та спалювання, щоб знищити джерела інфекції. Додатково рекомендується обробити рослини фунгіцидами для запобігання подальшому поширенню хвороби.
Біла плямистість
Збудник — гриб Ramularia Tulasnei Saes. Хвороба вражає листя, вуса та квітконоси суниці. Перші симптоми з’являються у вигляді кутастих або майже округлих червоно-бурих плям, які з часом світлішають, стаючи білими з темно-червоною облямівкою. Характерною ознакою є випадання білої центральної частини плями. На квітконосах та вусах формуються овальні бурі плями, часто заглиблені в тканину. При сильному ураженні вони утворюють перетяжки, що призводить до ламкості та надламів.
У літній період поширення хвороби відбувається завдяки літньому спороношенню. Найактивніше розвиток білої плямистості спостерігається навесні та наприкінці літа. Тепла й волога погода значно сприяє її поширенню. Заходи боротьби: після завершення збору врожаю необхідно скошувати листя, видаляти його з ділянки та спалювати. Додатково рекомендовано провести обробку насаджень фунгіцидами для зниження інфекційного фону.
Бура плямистість
Збудник хвороби — гриб Marsonia potentilla P. Magn. Перші симптоми з’являються вже в період цвітіння. На листкових пластинках формуються кутасті пурпурово-коричневі плями. У разі масового розвитку інфекції вони можуть покривати всю поверхню листка, а також поширюватися на черешки та квітконоси, де спостерігаються втиснуті бурі ураження невеликого розміру.
Хвороба прогресує дуже швидко, і за сприятливих умов охоплює майже всю листову масу, що призводить до відмирання половини листків. Такий розвиток патології значно знижує врожайність на наступний рік. Рекомендовані заходи боротьби: після збирання врожаю слід провести скошування листя, його видалення та спалювання, а також обробку рослин фунгіцидами.
Сіра гниль
Збудником хвороби є гриб Botrytis cinerea Pers., який уражує всі надземні частини рослини: плоди, плодоніжки, квіти, бутони та листя. Найбільш помітні ознаки проявляються на ягодах: грибний міцелій швидко проникає в тканини плоду, викликаючи їхнє гниття. На поверхні утворюється характерний сірий павутиноподібний наліт, що складається зі спор гриба.
У сприятливих умовах, зокрема при високій вологості, загущених посадках і низькій або помірній температурі повітря, сіра гниль здатна знищити 30-70% врожаю. Найчастіше уражуються ослаблені рослини. Основні заходи боротьби: уникати загущення насаджень, після збирання врожаю проводити скошування листя та використовувати фунгіциди для профілактики й лікування.
Читайте також: Шкода мишей при зберіганні овочів
