Ріпа (Brassica rapa L.) - дворічна рослина родини капустяних, давня овочева скоростигла культура, історія якої нараховує понад чотири тисячі років.
Ріпа містить багато калію і заліза, особливо цінні для організму вітаміни С, РР, В1, В2, провітамін А і бурштинову кислоту. В коренеплодах нагромаджується до 9 % цукру і 0,2 % гірчичної олії, поєднання яких надає ріпі специфічного запаху. До складу сухих речовин ріпи входять 1,74 % білків, 0,1 % жирів, 5,14 вуглеводів, 1,41 % клітковини, 0,81 % золи (солі калію, кальцію і фосфорної кислоти).
Ріпу вживають у їжу в сирому, вареному, смаженому чи фаршированому вигляді цілий рік, тому що коренеплоди добре зберігаються всю зиму. У медицині ріпу застосовують як протизапальний, антисептичний, для загоювання ран та заспокійливий засіб.
Цінується як одна з найбільш скоростиглих культур. У перший рік життя утворює розетку листя та коренеплід. На другий рік з'являються стебла, квіти та насіння. Квіти жовті. Насіння дрібне, коричневого кольору, округле.
Коренеплід різної форми: круглий, плоский та видовжений. М'якуш жовтий або білий, соковитий, м'який, солодкуватий, з присмаком редьки, при нестачі вологи і неправильному співвідношенні ґрунтового харчування гірчить. Маса коренеплоду – 100 - 170 г.
Для літнього споживання висівають рано навесні, а для осінньо - зимового за 70 - 80 днів до осіннього похолодання. Глибина загортання насіння 1 - 1,5 см, норма висіву становить 0,2 – 0,3 г/м². Період вегетації – 75 - 80 днів. Проривають рослини у фазі 1 - 2 справжніх листків. Густота стояння становить 6 – 7 рос/м².
Ріпа потребує досить вологого ґрунту й помірної температури. Ця культура краще росте на легких супіщаних та суглинкових ґрунтах, угноєних у попередні роки. Не можна сіяти ріпу на ділянках сухих, кислих, уражених килою. Ріпа гарно реагує на мінеральні добрива, особливо на калійні.
