Конюшина червона (Т. pratense Grome) - цінна бобова багаторічна трава. Конюшина — основне джерело якісних кормів — сіна, сінажу, кормів штучного сушіння, цінний компонент зеленого конвеєра.
Листки трійчасті, ніжні, нижні на довгих, верхні — на коротких черешках. Листочки сидячі. Суцвіття — головка, оточена верхівковими листками з широкими прилистками. Квітки пурпурні, боби однонасінні. Насіння серцеподібне овальне, жовтофіолетове, блискуче, при зберіганні протягом 2 – 3 років темніє. Маса 1000 насінин 1,9 – 2,0 г.
У культурі поширені два підвиди: ранньостиглий двоукісний та пізньостиглий одноукісний. Одноукісна конюшина має вищий травостій. При запізненні із збиранням (у фазі цвітіння) відростає погано. Максимальна продуктивність спостерігається на першому другому роках використання, потім випадає. Рослина вологолюбна, добре росте на родючих аерованих ґрунтах, погано — на засолених і дуже кислих ґрунтах.
Поїдання добре, поживність трави, сіна, сінажу висока: 1 кг якісного сіна відповідає 0,62 корм. од. і містить 80 – 90 г перетравного протеїну. Двоукісна конюшина цвіте в середині червня, дозріває в серпні, одноукісна — на 12 – 16 днів пізніше. Кількість отав у обох підвидів залежить від строку збирання першого укосу і умов зволоження. За достатнього зволоження конюшина дає три укоси.
Добре реагує на органічні й фосфорно-калійні добрива, а на кислих ґрунтах і на вапнування. Високих врожаїв зеленої маси конюшини, сіна й насіння можна досягти за оптимального поєднання таких природних факторів, як тепло, світло, волога й поживні речовини ґрунту.
