Вика (Vicia sativa L.) — найпоширеніша однорічна бобова трава. За кормовою цінністю вика не поступається багаторічним бобовим травам: 100 кг повітряносухої маси її відповідає 46 корм. од. і містять 123 г перетравного протеїну на кожному кормову одиницю.
Корінь стрижневий, добре розвинений. Стебло тонке, заввишки 1 м, вилягаюче. Листки парно пірчасті з вусиками. Квітки червоно-фіолетові, сидять у пазухах листків. Плоди довгасті, у кожному бобі 7 - 9 насінин. Вегетаційний період 75 - 130 діб. Насіння округле, кулясте, різного забарвлення.
Вика – холодостійка рослина, насіння якої проростає за температури 2 - 3° С, а сходи добре переносять приморозки до мінус 5 - 7° С. Вика – вологолюбна, особливо вибаглива до вологи в ґрунті під час цвітіння і утворення плодів.
Вона добре росте на нейтральних і слабокислих ґрунтах. Високі врожаї збирають на легких піщаних, супіщаних, глинистих ґрунтах і осушених торф’яниках. Стебла вики грубішають повільно, тому на сіно можна збирати її у фазі утворення бобів.
Маса 1000 насінин 40 - 60 г. Норма висіву вики 1 – 1,5кг на сотку. Глибина загортання насіння – 4-6 см. Сходи вики з’являються через 7-10 днів. На сіно або сінаж вику збирають у фазі цвітіння та на початку утворення нижніх бобів, на зелений корм і трав’яне борошно – на початку цвітіння вики, а на силос – у фазі сизих бобів.
