Люпин (Lupinus L.) у сільськогосподарському виробництві вирощують на корм худобі і як сидеральну культуру на зелене добриво. Люпин відіграє важливу роль у підвищенні родючості малородючих дерново - підзолистих, піщаних та супіщаних ґрунтів.
Завдяки добре розвиненій кореневій системі, здатний активно засвоювати з ґрунту важкорозчинні сполуки елементів живлення, та активній діяльності бульбочкових бактерій кормовий люпин дає урожай зеленої маси до 350 ц/га і більше із середнім вмістом азоту 0,6 %.
При заорюванні такої маси як зеленого добрива у ґрунт він збагачується на 180 – 200 кг/га біологічного азоту та на 35 – 40 т/га органічної речовини. Це рівноцінно внесенню у ґрунт 40 – 48 т/га гною.
Люпин білий – однорічна рослина висотою 1,0 - 2,0 м. Стебло розгалужується у верхній частині. Листки пальчасті, великі. Квітки білі, світло - рожеві, не пахучі. Боби великі, опушені, під час достигання буро - жовті, не розтріскуються. Насіння велике, сплюснуте, рожево - кремове. Маса 1000 насінин 400 - 500 г. Люпин білий – самозапильна рослина. Вегетаційний період рослини становить 120 - 160 днів.
Люпин вимогливий до тепла, насіння якого проростає за температури 4 - 6° С, сходи витримують приморозки до мінус 3 - 4°С. Рослина вимоглива до вологи, особливо під час проростання насіння, а також у період від бутонізації до зав’язування бобів. Білий люпин світлолюбна культура.
Рослина потребує родючих ґрунтів. Краще росте на ґрунтах де рН нейтральна 6,0 - 6,8. На важких глинистих, перезволожених ґрунтах люпин дає низькі врожаї. Норма висіву - 2,5-3 кг на 100 м² (1 сотка).
