Квасоля (Phaseolus vulgaris L.) - однорічна трав’яниста рослина родини бобових. Батьківщина її - Південна Америка. В Україні поширені три види квасолі: звичайна, лімська та багатоквіткова. В їжу вживають недозрілі боби та молоді зерна, а також насінини в повній стиглості.
Лопатки і насіння овочевої квасолі багаті на білок, цукор та вітаміни А, В1, В2, РР, С, Е, містить також каротин, амінокислоти (аргінин, анозит, гістидин, метіонін, триптодин, лізин, тирозин), органічні і олійні кислоти, аскорбінову кислоту, флавоніди, кумарини, мінеральні солі.
В них є глюконін - речовина, подібна до інсуліну, що сприятливо діє на обмін цукру в крові. Білок квасолі близький за своїм складом до білків молока і м’яса, засвоюється організмом на 75 - 80 %. Квасолю рекомендують вживати при захворюванні на діабет, гастрит із пониженою кислотністю.
Квасоля - однорічна рослина, що самозапилюється, з витким або штамбовим (низькорослим) стеблом і сильно розвиненим стрижневим коренем, на якому поселяються бульбочкові бактерії. Листя трійчасте, квітки білі, рожеві або пурпурові. Плід квасолі – біб довжиною від 7 до 25 см, різної форми.
За характером росту квасоля звичайна поділяється на кущові, виткі і прямостоячі форми. Висота стебла у кущових форм 20 - 60 см, у витких - до 2,5 м. За будовою бобів розрізняють лущильні сорти, напівцукрові, цукрові або спаржеві. Спаржеві сорти мають м’ясисті, соковиті боби, вільні від пергаментного прошарку. Їх вирощують для одержання зелених бобів - лопаток, які вживають у їжу як цінний продукт.
Лімська квасоля - однорічна рослина, яку вирощують як овочеву культуру для використання недостиглого соковитого насіння, або ж у повній його стиглості. Відрізняється лімська квасоля від звичайної широкими, плескатими вкороченими бобами з 2 - 3 насінинами. Стебло у лімської квасолі гіллясте, пагони видовжені. Квасоля багатоквіткова - стебло її витке, гіллясте, заввишки до 3 м і більше.
Квітки великі, зібрані в багатоквіткові (16 - 30 шт.) китиці. Плоди завдовжки до 25 см, широкі, містять 3 - 6 насінин. Насіння дуже крупне, біле чи забарвлене, або й строкате. Вирощують квасолю багатоквіткову в західних областях України. Недостигле насіння має хороші смакові якості і використовується для приготування супів, гарнірів та інших страв.
Насіння квасолі починає проростати при температурі ґрунту не меншій від 10 - 12°С. Оптимальна температура для росту і розвитку – 25 - 30 °С. Зниження температури повітря до +3°С вже негативно позначається на рослинах, вони жовкнуть і перестають рости. При температурі, близькій до нуля, рослини гинуть. Затінок, особливо при загущеному висіві, негативно впливає на розвиток квасолі.
Рослина при вирощуванні дуже вимоглива до світла, тепла, вологості ґрунту і повітря, особливо в першій фазі розвитку, теплолюбна, але погано переносить жару, посуху, особливо в період цвітіння. При недостатній вологості погіршується якість плодів, швидко розвивається пергаментний шар. Але і при надлишку вологи рослини страждають - відбувається масове осипання квіток і зав’язі.
Найкращі для квасолі легкі структурні ґрунти з достатньою кількістю гумусу, легкі чорноземи. Органічних добрив квасоля не потребує, її можна розміщувати на третій рік після удобрення ділянки гноєм. Під квасолю бажано вносити фосфорні та калійні добрива, внесення мікродобрив теж дає значний ефект.
Густота стояння залежить від групи стиглості сорту чи гібриду і складає 2,8 – 3,5 рос/м². Насіння буває різного кольору та форми (еліптичні, округлі, ниркоподібні, циліндричні). Забарвлення насіння - біле, жовте, зелене, коричневе, рожеве, фіолетове і чорне, (маса 1000 насінин складає – 100 – 300г, кількість насінин в 1г становить від 4 до 10 штук).
