Багаторічна трав'яниста рослина з родини злакові. Відрізняється досить високою поживністю: 100 кілограмів трави відповідає приблизно 23 кормовим одиницям, в той час як сіно - 60 одиниць корму.
Крім високої врожайності райграс пасовищний має багато інших позитивних сторін: велику швидкість відростання після скошування, дуже добре поєднується з травами іншого виду (особливо з конюшино), є непоганим зеленим добривом і запобігає ерозії, на другий рік після посіву райграс досягає максимальної реалізації.
Явних недоліків у райграсу пасовищного немає. До аспектів розвитку рослини можна віднести лише його слабку посухостійкість, але й надмірне зволоження в період свого дозрівання рослина переносить погано.
Сіють райграс рано навесні, до тепла не вимогливий, насіння його проростає за температури 3 - 4° С, взимку вимерзає.
Глибина загортання насіння на середніх за механічним складом ґрунтах становить 2 - 3 см, на важких 1 – 2 см, легких 3 - 4 см.
Райграс – вологолюбна рослина. Норма висіву - 160-180 г на сотку.
Рослині необхідна достатня кількість вологи, посуху переносить досить погано.
Серед злакових трав найбільш скоростиглий.
До ґрунтових умов не вибагливий. Зимо і посухостійкість низькі.
Погано витримує безсніжні зими і пізні весняні заморозки.
На зелений корм або сіно райграс скошують на початку цвітіння.
Дуже добре реагує на азотні добрива і зрошування, незадовільно витримує затоплення весняними водами.
