Соя (Glycine max Moench.) — однорічна трав'яниста культурна рослина родини бобових. Походить з південно-східної Азії. Соя є цінним попередником для різних сільськогосподарських культур, тому що після себе залишає 60 - 90 кг/га біологічно фіксованого азоту. Для насичення ґрунту азотом застосовують сою як органічне добриво.
Сидерат перешкоджає розвитку бур'янів, не дає поширюватися бактеріальним, грибковим захворюванням. Крім того, соя є чудовою альтернативою хімічним добривам, що не може не тішити прихильників природного землеробства. За здатність сої затримувати азот у ґрунті, передавати його з повітря в ґрунт до кореневої системи культур рослина вважається азотофіксатором.
Соя відновлює органіку ґрунту, гумусного шару, знижує кількість збудників захворювань, затримує розвиток бур'янів, зберігає у ґрунті вологу, розпушує його, забезпечує снігоутримання, запобігає вивітрюванню землі, а також захищає від зворотних заморозків навесні.
Соя – трав’яниста однорічна рослина. Корінь сої короткий, головний – стрижневий. Стебло грубе, товсте, вкрите волосками. Висота стебла різна – від 25 см до 2 м. У разі достигання стебло буває світло - жовте, буро - жовте, або рудого кольору. Листки трійчасті, різної величини, вкриті волосками, у разі достигання сої вони обпадають. Суцвіття – китиця, розміщується в пазухах листків. Квітки дрібні, білі або фіолетові, розміщуються в пазухах листків гронами (китицями).
Боби сої прямі, зігнуті або проміжної форми, різної величини, плоскі і випуклі, у бобі 2 - 3 насінини, або чотири. Насіння круглої або овальної форми, має різне забарвлення: жовте, зелене, коричневе, чорне або з коричневими плямами на жовтому фоні. Вегетаційний період сої становить від 90 - 105 до 150 - 170 діб. Маса 1000 насінин коливається від 50 до 100 г.
Серед зернобобових культур соя найбільш вибаглива до тепла рослина. Мінімальна температура проростання насіння від 8 до 10° С, а дружні сходи з’являються за 15 - 18°С. Найбільш сприятлива середньодобова температура для росту й розвитку сої впродовж вегетації 18 - 22° С, а під час цвітіння і наливання зерна – до 25° С.
Найбільше вологи потребує під час цвітіння і росту бобів. Соя – культура короткого світлового дня, чим більше світла, тим коротший вегетаційний період. Вона гарно росте на супіщаних і суглинкових чорноземах, багатих на органіку і кальцій, з нейтральною реакцією ґрунтового розчину рН 6,5-7.
