Гербера — одна з найпопулярніших декоративних культур, яку високо цінують за яскраві суцвіття, тривале цвітіння та універсальність використання у квітникарстві. Вона чудово почувається у теплицях, кімнатних умовах і навіть на відкритих грядках за належного догляду. Щоб рослина дала максимальний декоративний ефект, важливо врахувати її біологічні особливості та вимоги до мікроклімату.
Це багаторічна трав'яниста рослина з розеткою прикореневого листя та великими яскравими суцвіттями, що зовні нагадують велику декоративну ромашку. У кімнатному та тепличному квітникарстві найбільше поширення отримала гербера Джеймсона разом із численними сортами й садовими формами.
Період активного цвітіння триває з ранньої весни й аж до пізньої осені, хоча в продажу рослину часто можна зустріти у квітучому стані навіть узимку. Найчастіше герберу вирощують як декоративну культуру для зрізу, адже її квіти високо цінують у флористиці. Залежно від сорту висота рослин може сягати до 60 см, тоді як компактні форми, висотою 25-30 см, ідеально підходять для вирощування в приміщеннях. Суцвіття бувають простими, напівмахровими або махровими, діаметром 12-16 см, із темним або світлим центром.
Суцвіття гербери складається з центрального диска, утвореного дрібними трубчастими квітками, який обрамлений кількома рядами видовжених язичкових пелюсток. Забарвлення суцвіть надзвичайно різноманітне: від білого та кремового до жовтого, помаранчевого, рожевого, червоного й багатьох проміжних тонів. Листки лопатевої форми, густо опушені, завдовжки приблизно 15 см, утворюють щільну прикореневу розетку та вкриті легким білуватим пушком.
Вона вирізняється багатьма перевагами: проста у вирощуванні, швидко розвивається, має надзвичайно тривалий період цвітіння — від ранньої весни та аж до перших осінніх морозів, а зрізані квіти здатні зберігати свіжість до двох тижнів. Крім того, вони добре переносять транспортування, що робить культуру особливо цінною для комерційного квітникарства.
Посів насіння
Насіння гербери висівають навесні у легкий, добре структурований поживний субстрат. Зазвичай його готують із суміші: дві частини дернової землі, одна частина листової, одна перегнійної та невелика кількість піску для покращення повітропроникності. Після появи перших 2-3 справжніх листків проводять перше пікірування сіянців. Коли рослини утворять приблизно п’ять листків, їх пересаджують повторно — цього разу вже в індивідуальні горщики. Перші підживлення вносять не раніше ніж через місяць після розсаджування в окремі ємності, щоб дати молодим рослинам час на укорінення.
Удобрення рослин
У період інтенсивного росту герберу підживлюють комплексними мінеральними добривами. Корисним також є внесення магнію у формі сірчанокислого магнію, що сприяє яскравішому забарвленню листків і квіток. За прохолодної погоди доцільно додати додаткові фосфорні добрива, які допомагають зміцнити кореневу систему. Узимку рослину не підживлюють, оскільки в цей час вона перебуває у стані спокою.
Догляд за герберою
Гербера потребує рясного освітлення й добре переносить невелику кількість прямих сонячних променів. Проте влітку на південних підвіконнях її варто притіняти, щоб уникнути перегрівання листя. На північних вікнах світла зазвичай не вистачає, тому найкраще розміщувати рослину на східній або західній стороні.
У теплу пору року герберу можна винести на подвір’я чи в сад, але необхідно захищати її від полуденного сонця та поступово адаптовувати до інтенсивнішого освітлення, щоб запобігти сонячним опікам. Восени й узимку бажано забезпечити додаткове підсвічування флуоресцентними лампами для підтримання здорового росту.
Гербера полюбляє тепло, тому в кімнатних умовах навесні та влітку температура має залишатися не нижчою за 20°C, а найкомфортнішою близько 24°C. Після завершення цвітіння та в зимовий період рослині потрібні прохолодніші умови — приблизно 14°C, але температура не повинна опускатися нижче 12°C. Під час формування бутонів і цвітіння важливо уникати значних перепадів між денною та нічною температурами, адже вони можуть негативно вплинути на декоративність квітів.
Герберу поливають теплою, м’якою та попередньо відстояною водою, підтримуючи помірний рівень зволоження в період активного росту. Важливо, щоб різниця між температурою води та ґрунту була мінімальною — це зменшує ризик виникнення хвороб. Полив проводять лише після того, як верхній шар субстрату підсохне, вливаючи воду акуратно, щоб вона не потрапляла в центр розетки, інакше можливе загнивання. У період спокою вологу подають рідше — тільки для того, щоб не допустити повного пересихання ґрунту, оскільки як нестача, так і надлишок води можуть негативно вплинути на стан рослини.
Вирощування гербери — це поєднання чіткої агротехніки, стабільного мікроклімату та систематичного догляду. Дотримання режимів освітлення, температури та вологості, а також застосування біологічних засобів захисту дозволяє отримати міцні, здорові рослини з великими декоративними суцвіттями.
Читайте також: Захист овочевих культур в теплицях
