Тепличне вирощування овочів дозволяє отримувати стабільні врожаї незалежно від погодних умов, проте створений мікроклімат одночасно сприяє активному розвитку шкідників і хвороб. Тому комплексний захист рослин у теплицях є ключовою умовою високої продуктивності.
Проте обмежений набір сортових і видових вирощуваних культур, відсутність повноцінної сівозміни, постійне використання одних і тих самих ґрунтових чи щебеневих субстратів, а також експлуатація культиваційних споруд у поєднанні зі штучним мікрокліматом створюють сприятливі умови для масового поширення шкідливих організмів у тепличному середовищі.
Варто врахувати, що попри меншу різноманітність шкідників і збудників хвороб у тепличних умовах порівняно з відкритим ґрунтом, безперервна експлуатація закритих споруд, стабільно підвищені показники температури й вологості та відсутність природних стримувальних факторів створюють ідеальні умови для інтенсивного розмноження фітофагів і суттєвого зростання їхньої шкодочинності.
Шкідники
Видовий склад шкідливих організмів у тепличних умовах формується переважно за рахунок спеціалізованих видів, що добре пристосувалися до стабільного субтропічного мікроклімату закритого ґрунту. У всіх агрокліматичних районах України тепличні культури потерпають від цілого комплексу фітофагів — і комах, і кліщів. Особливо швидко у теплицях розмножуються павутинні кліщі — звичайний та червоний. Постійно підвищена температура й відсутність природних ворогів створюють ідеальні умови для їхнього масового розвитку.
Серед найнебезпечніших шкідників — теплична білокрилка, універсальний поліфаг, який живиться більш ніж 60 видами рослин. У закритому ґрунті вона пошкоджує практично всі овочеві культури. Її шкодочинність зумовлена не лише висмоктуванням соків із листя: комаха виділяє липкі цукристі виділення, на яких швидко розмножуються сажисті гриби, додатково пригнічуючи рослини.
Надзвичайно небезпечними для тепличних культур є представники великої групи рівнокрилих сисних комах. Серед них особливої уваги потребують попелиці — одна з найчисельніших і найшкодочинніших груп. У тепличних умовах вони розвиваються виключно на вторинних хазяях, оскільки первинні форми відсутні. Найпоширеніші з них: оранжерейна (зелена персикова), велика картопляна, баштанна, салатова та бобова попелиця.
Не меншу загрозу становлять тютюновий і оранжерейний трипси. Останніми роками фіксують активне поширення карантинного виду — західного квіткового трипса, що здатний швидко заселяти теплиці й формувати чисельні популяції. Серед двокрилих повсюдно зустрічаються та активно шкодять огірковий комарик і пасльоновий мінер. Дедалі частіше відмічають і зростання шкодочинності лускокрилих фітофагів, які масово проникають у теплиці з прилеглих територій. До них належать озима, бавовникова, городня та інші совки.
Важливу небезпеку для овочевих культур у закритому ґрунті становлять і фітопатогенні нематоди, котрі уражують кореневу систему, пригнічують розвиток рослин і можуть спричинити значні втрати врожаю. Серед основних фітопатогенів, що завдають відчутних збитків овочевим культурам у теплицях, вирізняють кореневі гнилі різної етіології (пітіозну, ризоктоніозну, фузаріозну), а також сіру та білу гнилі, бактеріози, фузаріозне в’янення, пероноспороз, аскохітоз, антракноз, борошнисту росу та низку інших захворювань.
У несприятливі роки втрати від цих збудників можуть становити 20–30%, а в період епіфітотій — досягати 50–60%. Окрім зменшення врожайності, суттєво погіршується якість продукції. У більшості теплиць застосовують безперервний цикл вирощування — два культурообороти поспіль без перерви. За таких умов шкідливі організми легко переходять від однієї культури до наступної, накопичуються й активніше проявляють свою шкодочинність.
Специфічний мікроклімат теплиць диктує особливий підхід до захисту рослин. Важливою складовою є системна профілактика — як перед початком вирощування, так і після завершення сезону, а також у паузах між культурооборотами. Саме ці заходи дозволяють суттєво зменшити зараженість тепличного середовища та мінімізувати ризик масових спалахів хвороб.
У тепличних умовах негативні ефекти від застосування хімічних засобів захисту рослин проявляються значно сильніше. Часті обробки та недотримання термінів очікування призводять до накопичення залишків пестицидів у врожаї, погіршуючи його безпечність. Крім того, висока концентрація хімічних речовин створює небезпечні та дискомфортні умови праці для людини.
Ще однією серйозною проблемою є швидке формування стійкості шкідників до інсектицидів. Практика доводить, що павутинні кліщі та теплична білокрилка здатні збільшувати рівень резистентності протягом одного сезону в кілька разів. На сьогодні ці фітофаги виявляють толерантність майже до всіх основних хімічних груп, що значно ускладнює ефективний контроль їх чисельності.
Саме тому ключове значення у забезпеченні високих врожаїв та якості продукції набуває інтегрована система захисту рослин, яка поєднує організаційно-господарські рішення, профілактику, карантинні та агротехнічні заходи. В її основі — перевага екологічно безпечних методів, серед яких провідну роль відіграють мікробіологічні препарати й використання природних ворогів шкідників — ентомофагів. Такий підхід дає можливість мінімізувати хімічне навантаження та стабілізувати фітосанітарний стан теплиць.
Міри для запобігання розвитку шкідливих організмів
Щоб максимально ефективно використовувати тепличні приміщення та водночас стримувати розвиток шкідливих організмів, важливо дотримуватися науково обґрунтованої системи чергування культур. Після завершення вирощування будь-якої культури теплицю необхідно повністю звільнити від рослинних решток, бур’янів і сміття, у тому числі на прилеглій території. Усі залишки слід обов’язково знищити.
Усі конструкції теплиці, тару, інструменти та обладнання, що використовувалися протягом сезону, потрібно ретельно продезінфікувати. Якщо ґрунт заражений фітопатогенними нематодами або пасльоновим мінером, його також дезінфікують — термічним чи іншим доступним методом. Протягом усього періоду вирощування культур варто проводити регулярний моніторинг: щотижня оглядати рослини, починаючи ще зі стадії розсади. Розсадники обов’язково мають бути ізольовані від основних теплиць, щоб запобігти перенесенню шкідливих організмів.
Профілактичні заходи
Для запобігання поширенню хвороб і підвищення схожості насіння овочевих культур необхідно проводити його калібрування та знезараження. Крім того, обов’язковою є дезінфекція теплиць, стелажів та доріжок із застосуванням хлорного вапна або каустичної соди. Щоб захистити рослини від кореневих гнилей і фузаріозного в’янення, насіння обробляють біологічними препаратами та бактеріальними засобами.
Термічне знезараження ґрунту (пропарювання) проводять проти комплексу хвороботворних мікроорганізмів і шкідників не пізніше ніж за 1,5 місяця до висаджування рослин. Хімічне знезараження ґрунту у теплицях здійснюють восени відразу після завершення вегетаційного періоду, за умови плюсової температури не нижче 20°C. Відновлення нормальних мікробіологічних процесів у ґрунті триває до трьох тижнів. Тому для посилення захисної дії проти збудників хвороб овочевих культур через 15-20 днів після пропарювання рекомендується вносити біологічні препарати.
Агротехнічні міри
Для забезпечення успішного росту й розвитку овочевих культур необхідно дотримуватися оптимальних режимів температури та вологості повітря й ґрунту протягом усього вегетаційного періоду, своєчасно проводити посів і висаджування рослин, а також вносити збалансований комплекс добрив.
У теплицях для вирощування огірків рекомендується підтримувати нічну температуру повітря на рівні 18-20°C, а вдень — не вище 28°C. Відносна вологість має становити 8-–85% уночі та 75-80% вдень. Для помідорів оптимальними є 22-24°C вдень і 16-18°C вночі при вологості 60-65%. Важливо уникати різких перепадів між денними та нічними температурами, не допускати утворення конденсату та протягів.
У сонячну погоду скляні теплиці необхідно своєчасно забілювати крейдою, щоб захистити рослини від надмірного нагрівання.Рослини слід поливати теплою водою, температура якої не перевищує 25°С. У періоди зниження температури поливи виконують рідше, щоб уникнути перезволоження ґрунту.
Для виявлення білокрилки в теплиці розвішують жовті клейові пастки рівномірно по всій площі. Щоб зменшити чисельність шкідника на початковому етапі розвитку, випускають ентомофага енкарзію за температури 17–22°C. Протягом вегетації для контролю білокрилки застосовують макролофус, при виявленні осередків шкідника хижого комаху випускають. Подальші два випуски проводять через кожні 10-12 днів. Крім того, рослини обробляють біологічними препаратами.
У разі появи перших осередків павутинного кліща під час вегетації випускають фітосейулюс. За масового розмноження шкідника застосовують акарифага. Рослини додатково обприскують біопрепаратами для ефективного контролю шкідників. Для боротьби з тютюновим трипсом протягом культурозміни застосовують комплексний підхід: поєднують використання біологічного препарату із випуском хижака амблісейуса.
Для контролю попелиць застосовують галиць афідимізів, а проти нематод — вносять у ґрунт препарати. У періоди масових спалахів шкідників допускається використання пестицидів, безпечних для ентомофагів і включених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні».
Для ефективного контролю комплексних захворювань, які спричиняють кореневі та сіру гнилі, а також фузаріозне в’янення рослин, широко застосовують біологічні препарати. Ефективність технології значною мірою залежить від своєчасного та комплексного застосування біопрепаратів протягом усього розвитку рослин.
Захист овочевих культур у теплицях — це поєднання профілактичних, біологічних та, за потреби, хімічних заходів. Використання сучасних біопрепаратів і хижих комах дозволяє зменшити шкоду шкідників і хвороб, зберегти екологічну рівновагу та отримати високі врожаї здорових овочів.
Читайте також: Високорослі та низькорослі томати - відмінності
