Кукурудза є однією з найважливіших зернових культур у світі, але її врожайність часто знижується через численні шкідники. Вони пошкоджують насіння, сходи, листя, стебла та навіть качани, що призводить до значних втрат урожаю. Найпоширеніші види шкідників кукурудзи, особливості їхньої життєдіяльності та ефективні заходи боротьби.
Кукурудзяний стебловий метелик
Це один із найнебезпечніших фітофагів кукурудзи. Основні місця його поширення — Лісостеп, північні райони Степу та Полісся, причому найбільших втрат культура зазнає в Західному Лісостепу. Шкідник належить до вологолюбних видів: для нормального розвитку гусені необхідна відносна вологість не менше 80%, а оптимальна температура становить 23-28°C. Таким чином, стебловий метелик активно розвивається за високої вологості та помірних температур. Саме тому в умовах Центрального та Південного Степу, де переважає суха й спекотна погода, його масове розмноження не спостерігається.
Літ метеликів розпочинається в середині червня та триває приблизно місяць. У регіонах, де розвиваються дві генерації шкідника, імаго першого покоління з’являються трохи раніше, тоді як другого — переважно в серпні. Після спарювання самиці через кілька днів починають відкладати яйця групами по 2-6 штук на нижньому боці листків. Через розтягнуту тривалість льоту та процесу парування період відкладання яєць становить 15-25 днів.
Його початок здебільшого збігається з фазою викидання волоті кукурудзи, хоча трапляються й винятки. Щойно личинки першого віку виходять із яєць, вони швидко пересуваються до черешків, пазух листків або волотей, де прогризають тканини й поступово проникають у середину стебла. Подальший розвиток і живлення відбуваються саме всередині стебел кукурудзи.
Личинки стеблового метелика завдають серйозної шкоди кукурудзі. Вони прогризають черешки листків, волоть, стебла, ніжки качанів, а також проникають у самі качани та зерно, створюючи численні ходи, які часто проходять наскрізь. Через ці отвори висипаються подрібнені рештки рослин і екскременти. У результаті продуктивність рослин суттєво знижується.
Якщо збір урожаю затягується до пізньої осені або початку зими, пошкоджені стебла стають крихкими й легко ламаються, часто разом із качанами, що призводить до значних прямих втрат. Урожайність зерна різко падає. Є ще одна серйозна проблема: під час літа пошкодження відкривають шлях небезпечним хворобам — таким як фузаріоз та пухирчаста сажка. Ці патогени псують зерно, роблячи його непридатним для використання.
Бавовникова совка
Кількість поколінь бавовникової совки залежить від клімату та температурного фону весняно-літнього періоду. У більшості випадків шкідник дає два, а подекуди й три покоління за сезон. Метелики, що перезимували, починають літати переважно в середині або наприкінці травня. Якщо весна тепла та рання, перший виліт можна помітити вже на початку місяця.
Літ бавовникової совки відбувається хвилеподібно й триває понад місяць, хоча основна маса метеликів з’являється протягом 10-15 днів. Через таку розтягнутість покоління частково перекривають одне одного, і політ може затягнутися аж до початку осені. Після парування та появи личинок подальші стадії розвитку проходять досить швидко, завершуючись формуванням нового покоління метеликів.
У фазі 10-14 листків кукурудзи гусениці першого покоління прогризають у листкових пластинках ряди дрібних отворів, утворюючи характерні прямі доріжки. Набагато небезпечнішими є гусениці другого покоління, які з’являються після формування генеративних органів, зазвичай у липні.
Вилупившись із яєць, вони спершу живляться волокнами качанів, а потім проникають під обгортку і починають пошкоджувати зерно у фазі молочної або молочно-воскової стиглості. Ходи, прокладені гусеницями, заповнюються вологими екскрементами, що створює сприятливі умови для зараження качанів фузаріозом та іншими гнилями. Уражене зерно стає непридатним для використання, втрачаючи господарську цінність.
Захист кукурудзи від шкідників потребує комплексного підходу, який включає агротехнічні, біологічні та хімічні заходи. Дотримання технології вирощування та своєчасне проведення обробок дозволяє зберегти врожай і знизити втрати.
Читайте також: Хвороби суниці
