Насіння — це основа майбутнього врожаю, тому його здоров’я має вирішальне значення для забезпечення гарного старту та стійкості рослин до несприятливих чинників. У бобових культур, таких як горох і соя, насіння може уражатися низкою захворювань, які знижують його схожість, енергію проростання та можуть призводити до масового ураження посівів уже на ранніх етапах. Вчасна діагностика та правильна передпосівна обробка — ключові складові успіху у боротьбі з цими хворобами.
Фузаріоз
Збудниками фузаріозу є патогенні гриби родів Fusarium, а також інші споріднені види. У період вегетації хвороба найчастіше виявляється у формі кореневих гнилей і трахеомікозного в’янення рослин. За умов високої вологості під час достигання і збирання гороху або сої, конідії грибів поширюються повітряним шляхом та осідають на поверхні бобів.
В результаті проростання спор формується грибниця, яка проникає у тканини, інфікуючи насіння. Таке насіння втрачає блиск, стає зморшкуватим, дрібним, із різко зниженою схожістю та енергією проростання. У разі сильного ураження воно повністю втрачає посівні якості.
У сої фузаріоз має більш широкий спектр проявів: від некрозу сім’ядолей і ураження точки росту до кореневих гнилей, в’янення, плямистості листків, загнивання стебел, бобів і насіння. На завершальних етапах вегетації на бобах часто з’являються плями або виразки, а оболонка бобів у місцях ураження втрачає природне забарвлення. У вологу погоду на цих ділянках утворюється характерний блідо-рожевий наліт грибниці. Насіння, сформоване у таких бобах, зазвичай зморшкувате, щупле, іноді з білувато-рожевим нашаруванням. Воно або зовсім не проростає, або дає ослаблені, уражені сходи.
Темно-плямистий аскохітоз гороху
Темно-плямистий аскохітоз — небезпечне захворювання, що вражає всі надземні частини рослини. Збудником є гриб Mycosphaerella pinodes. Хвороба поширюється переважно у вологу погоду та спричиняє значне зниження врожайності та якості насіннєвого матеріалу. На бобах симптоми хвороби проявляються у вигляді дрібних темних уражень, які трохи виступають над поверхнею стулок. На насінні утворюються характерні темні округлі плями різного діаметра.
У бобах, уражених на 75 %, кількість сформованого насіння зменшується на 22,4 %, а його маса — на 42,2 % порівняно зі здоровими. Високий вміст інфікованого насіння у посівному матеріалі призводить до різкого погіршення його якості. Якщо понад 5 % насінин заражені, такий матеріал вважається непридатним для сівби, оскільки польова схожість падає до 49,3 %.
Висівання ураженого насіння часто спричиняє розвиток кореневої форми аскохітозу. У проростків з’являються великі розмиті плями неправильної форми, а прикоренева частина буріє, загниває й згодом висихає. У вражених тканинах формуються пікніди — темні крапки, в яких містяться спори гриба. Таке ураження призводить до випадання значної частини рослин і, як наслідок, до зрідженості сходів.
Світло-плямистий аскохітоз — грибкове захворювання, яке спричиняє Ascochyta pisi Lib. Хвороба уражає різні частини рослини: листкові пластинки, черешки, стебла та боби. Найбільш інтенсивно поширюється на генеративних органах культури, що робить її особливо небезпечною для формування врожаю.
Боби, інфіковані на ранніх етапах розвитку, часто не завершують свого формування й опадають. Якщо ж зараження відбувається під час фази дозрівання, на стулках з’являються характерні округлі плями діаметром 8-10 мм. Вони мають світло-каштанове забарвлення з темною каймою та дещо вдавлену поверхню. З часом плями можуть зливатися між собою. У центрі таких уражень формуються численні пікніди — репродуктивні структури гриба.
Якщо зараження бобів відбувається наприкінці вегетації, типові плями часто не з’являються, проте пікніди все одно утворюються на пошкоджених ділянках. Гриб-патоген здатен проникати в насіння через уражені стулки бобів. Внаслідок цього насіння втрачає товарний вигляд — воно стає зморшкуватим, із малопомітними світло-жовтими плямами без чітких контурів. За слабкого ступеня зараження візуально визначити ураження дуже складно.
Інфіковане насіння є важливим джерелом поширення хвороби. Уражені зерна часто не проростають, а ті, що дають сходи, швидко гинуть. Як показали дослідження, у молодих рослин із заражених насінин нерідко уражується точка росту. Це спричиняє формування ослаблених, тонких і мало продуктивних бічних пагонів. Для діагностики зараженого насіння на початковому етапі проводять візуальний огляд, що дозволяє виявити характерні ознаки: темні плями різного розміру.
Сіра гниль
Сіра гниль — небезпечне грибкове захворювання, що спричиняється збудником Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetz. Хвороба вражає всі надземні частини рослини, включаючи листя, стебла, квітки та боби. Під час моніторингу стану посівів особливу увагу слід приділяти бобам у фазі формування й наливу. Ознаки хвороби найчастіше з’являються у приквітковій зоні — біля основи або на кінчику бобу, де зазвичай залишаються відмерлі рештки квіткових частин. Саме ці ділянки стають першими воротами для інфекції.
На початку ураження тканина бобу набуває буро-зеленого забарвлення, згодом пляма швидко збільшується й може охопити весь біб. Поверхня ураженої ділянки вкривається білим пухнастим нальотом грибниці. У процесі спороношення наліт змінює колір на попелясто-сірий через утворення конідієносців і великої кількості спор.
У періоди підвищеної вологості на бобах можуть формуватися склероції гриба — округлі структури діаметром від 1 до 5 мм, які з часом можуть зливатися в неправильні форми. Вони є однією з форм виживання патогену у несприятливих умовах. Уражене насіння, як правило, має блідо-сірий колір, втрачає природний блиск, стає ламким і трухлявим. Такі насінини мають знижену схожість і не придатні для посіву, оскільки не забезпечують повноцінних і здорових сходів.
Сіра гниль є однією з небезпечних хвороб сої, яка зазвичай проявляється під час фази цвітіння. Збудник уражає різні надземні органи рослини — стебла, листя, боби та насіння, а іноді й усю рослину повністю. На стеблах перші симптоми виглядають як бурі, нечітко окреслені плями, що швидко розростаються та охоплюють орган по колу. У зоні ураження поступово з’являється густий сірий наліт грибниці. Патоген поширюється як вгору, так і вниз по стеблу від місця первинного зараження. У результаті порушується живлення рослини, вона в’яне та гине.
Під час цвітіння уражені сірою гниллю рослини не здатні формувати боби, що призводить до значної втрати врожаю. Інфікування бобів відбувається здебільшого через ураження стебел, до яких вони прикріплені. Зовні хворі боби вкриваються сірим нальотом частково або повністю. У таких випадках насіння втрачає товарні якості — воно щупле, позбавлене блиску, має знижену енергію проростання.
За умов надмірної вологості уражене насіння сої та гороху активно вкривається сірим спороношенням гриба. Таке насіння зазвичай не проростає. Якщо ж сходи з'являються зі слабо уражених насінин, вони швидко загнивають на початкових етапах розвитку.
Читайте також: Ознаки та боротьба з сисними шкідниками овочевих культур
