Ревінь — одна з найперших весняних культур, яка тішить вітамінною свіжістю ще тоді, коли більшість овочів тільки сходить. Його соковиті черешки використовують у компотах, джемах, пирогах, а також як дієтичний продукт для очищення організму. Вирощування ревеню на присадибній ділянці — це не лише корисно, а й надзвичайно просто.
Ревінь може рости на одному місці до 15 років, не втрачаючи врожайності. У їжу використовують соковиті, м’ясисті черешки листя, які можуть досягати довжини до 70 см. Вони багаті на цінні органічні кислоти, серед яких переважають яблучна й лимонна, а також присутні щавлева, янтарна й саліцилова кислоти. Крім того, ревінь є джерелом вітамінів С і P, а також мінеральних речовин — калію, фосфору та магнію.
Умови вирощування
Ревінь не надто вибагливий до освітлення та може успішно рости навіть у напівтіні, зокрема в міжряддях саду. Проте в затінених умовах рослини розвиваються повільніше, що впливає на врожайність. Щоб отримати більш ранній та щедрий урожай, рекомендовано висаджувати ревінь на добре освітлених, відкритих ділянках.
Ревінь — надзвичайно витривала культура, яка вирізняється високою холодо- та зимостійкістю. Його кореневища здатні витримувати морози до -30°C навіть за мінімального снігового покриву. Навесні рослина добре переносить поворотні заморозки, а її насіння починає проростати вже за температури -2-3°C.
Активне нарощування листя відбувається при +10+15°C. Завдяки розвиненій кореневій системі ревінь накопичує значні запаси поживних речовин, що забезпечує йому стійке зростання та врожайність. Рослини ревеню добре витримують зимові морози за умови достатнього снігового покриву.
Ревінь потребує достатньої кількості вологи, особливо в період активного росту листя. У суху весняну погоду для формування щедрого врожаю черешків необхідний регулярний полив. Варто враховувати, що ця культура не переносить близького залягання ґрунтових вод.
Також ревінь досить вимогливий до родючості ґрунту. Щоб отримати високий урожай, його слід вирощувати на добре удобрених ділянках із глибоко обробленим, поживним ґрунтом.
Під час розмноження ревеню насінням спочатку вирощують розсаду. Для цього відводять окрему ділянку з родючим, добре обробленим і удобреним ґрунтом. Рекомендується вносити перегній, щоб забезпечити молодим рослинам оптимальні умови для росту.
Щоб отримати дружні та ранні сходи, насіння попередньо замочують у воді на три доби. Потім його викладають на вологу тканину й залишають до набухання. Безпосередньо перед висіванням насіння злегка підсушують для зручності. Можна сіяти й сухе насіння, однак у такому випадку сходи з’являються приблизно на два тижні пізніше.
Насіння ревеню висівають навесні, на початку літа або, рідше, під зиму. Найчастіше використовують дворядкову стрічкову схему: відстань між стрічками має становити 50 см, а між рядками в стрічці — близько 20 см. Також можливе використання багаторядкових схем висіву залежно від умов і площі.
Догляд за розсадником включає регулярне розпушення ґрунту та своєчасне видалення бур’янів. Приблизно через 17–20 днів після появи сходів рослини проріджують, залишаючи між ними 15–20 см.
Одночасно проводять перше підживлення, вносячи аміачну селітру, суперфосфат і калійну сіль. Підживлення обов’язково поєднують з поливом. Через три тижні після першого підживлення проводять друге — цього разу лише суперфосфатом.
Розсаду ревеню висаджують у відкритий ґрунт навесні — на початку травня, або восени — в першій половині вересня. Схема посадки залежить від сорту: ранні сорти висаджують з інтервалом 80×80 см, середньостиглі — за схемою 100×100 см або 120×120 см.
У перший рік після висаджування основний догляд зводиться до регулярного розпушення міжрядь і боротьби з бур’янами. Якщо рослини повільно розвиваються, їх підживлюють тими ж добривами, що й розсаду. Після відмирання листя восени кущі обов’язково підгортають, щоб захистити кореневу шийку від вимерзання та стимулювати закладку бруньок на наступний рік.
У наступні роки вирощування ревеню мінеральні добрива вносять 2–3 рази за сезон. Перше підживлення проводять ранньою весною, використовуючи аміачну селітру, суперфосфат і калійну сіль. Таку ж суміш добрив вносять після кожного збору черешків для підтримання активного росту.
Один раз на три роки восени рекомендовано вносити органіку — компост або перегній.
Починаючи з другого року вирощування, всі квіткові стрілки, які з’являються на кущах, слід видаляти — це сприяє формуванню потужних черешків і підвищує врожайність. Полив проводять своєчасно, забезпечуючи рослинам достатній рівень вологи протягом усього періоду від весни й до завершення збору врожаю.
Ревінь — справжній скарб на грядці. Це рослина, що поєднує витривалість багаторічника, ранню врожайність та неймовірну користь для здоров’я. Достатньо один раз правильно закласти кущ — і ви десятиліттями будете мати щедрий урожай з мінімальним доглядом. А навесні, коли ще бракує вітамінів, перший компот із ревеню буде найсмачнішим!
Читайте також: Вирощування розсади полуниці
