Поширеними й особливо шкідливими фітофагами, які завдають значної шкоди баштанним культурам, є динна та паросткова мухи, баштанна (бавовникова) попелиця, звичайний павутинний кліщ, баштанна корівка та тютюновий трипс.
Динна муха
Динна муха уражає дині, огірки та кавуни. У роки масового розмноження рівень пошкодження плодів у зонах поширення шкідника може сягати 50-70%, а іноді навіть 100%. Це один із найнебезпечніших ворогів баштанних культур, здатний повністю зіпсувати врожай дині та кавуна.
Весняний літ комахи розпочинається під час цвітіння дині та формування плодів, за температури близько 18°C. Для формування статевих продуктів самицям необхідне додаткове живлення, тому вони харчуються соком динь, кавунів і огірків. Знайшовши рослину, комаха проколює плід яйцекладом, а сік, що витікає з ранки, споживають і самиці, і самці.
Яйця відкладають переважно під шкірку молодих плодів по одному, уникаючи ділянок, що контактують із ґрунтом. Личинки, що виходять із яєць, проникають усередину плоду та розвиваються там. Дорослі личинки зазвичай залишають плід і йдуть у ґрунт, хоча іноді залишаються в плодах.
Зовнішніми ознаками ураження дині динною мухою є поодинокі краплини соку на шкірці та невеликі горбики в місцях проколів, зроблених яйцекладом самиць. У цих ділянках мякуш часто стає сприятливим середовищем для розвитку вірусних і грибкових інфекцій.
На етапі утворення лялечки пошкодження набувають вигляду овальних отворів, переважно на великих плодах і сортах із щільною шкіркою. Усередині видно вузькі ходи личинок між насінинами, які вздовж внутрішнього краю мякушу мають викривлену форму та часто перетинаються. Такі ураження зазвичай призводять до загнивання плодів.
У кавунів пошкодження мають вигляд інакший: ближче до середини плоду хід значно розширюється, а прилегла тканина стає твердішою. Найбільшої шкоди динна муха завдає в першій половині вегетаційного періоду, під час розвитку першого та другого покоління, коли рослини особливо вразливі.
Після відродження личинки проникають у плоди, утворюють ходи в м’якоті та розвиваються там упродовж 10-20 днів, після чого, як правило, йдуть у ґрунт. Іноді вони залишаються всередині плодів. Визначити уражені екземпляри можна за бурими отворами на поверхні шкірки.
Паросткова муха
Паросткова муха є широко розповсюдженим шкідником на території всієї України. Найбільшої шкоди завдають личинки першого покоління, які пошкоджують молоді сходи дині, кавуна, огірка, гарбуза, соняшнику та багатьох інших культур. Вони виїдають борозенки та заглибини в сім’ядолях, що призводить до загнивання та загибелі проростків. На баштанних культурах личинки прогризають підсім’ядольне коліно та проникають у середину стебла, повністю знищуючи рослину.
Баштанна попелиця
Баштанна (бавовникова) попелиця трапляється по всій території України. Окрім баштанних культур, вона шкодить перцю, баклажанам і численним бур’янам, на яких формує колонії з нижнього боку листків та пагонів, висмоктуючи з них сік. Уражені рослини поступово втрачають тургор: листки скручуються, квітки та зав’язь опадають. Цей шкідник є небезпечним переносником багатьох вірусних інфекцій, а його солодкі виділення слугують живильним середовищем для сажкових грибів, що порушують процеси асиміляції та обміну речовин у листках.
Павутинний кліщ
Звичайний павутинний кліщ висмоктує сік із рослин, ховаючись під тонким шаром павутини на нижньому боці листків. Першою ознакою його шкодочинності є поява поодиноких світлих плям. З часом уражене листя жовтіє, передчасно опадає, а рослини слабшають, сповільнюють ріст і розвиток. Наслідком цього може стати істотне зменшення врожаю — іноді на 60% і більше.
Тютюновий трипс
Тютюновий трипс може завдавати значної шкоди диням і кавунам. Як дорослі особини, так і личинки живляться клітинним соком, висмоктуючи його з нижнього боку листків. Унаслідок цього на листковій пластинці з’являються білувато-сріблясті плями, які при масовому ураженні зливаються в суцільні ділянки. Така шкодочинність призводить до ослаблення рослин і зниження їх здатності до фотосинтезу. Пошкоджене листя жовтіє, засихає, рослини сповільнюють ріст, а в тяжких випадках — гинуть. Крім того, трипс є небезпечним переносником вірусу мозаїки огірка.
Заходи захисту баштанних культур
Бур’яни є основними природними резервуарами шкідників у посівах кавунів, динь та інших баштанних культур. Тому регулярне знищення бур’янів протягом усього періоду вегетації, а також прибирання та утилізація рослинних решток восени — важливі агротехнічні заходи, які допомагають запобігти поширенню та зменшити шкодочинність фітофагів. Сівба у оптимальні строки дає змогу отримати міцні, здорові рослини, стійкі до уражень.
Під час вегетації одним із найефективніших методів захисту є обприскування інсектицидами, зареєстрованими та дозволеними до застосування в Україні. Для боротьби з динною мухою та баштанною попелицею на кавунах і динях результативними є такі препарати: АТО Жук, АЦ Люкс Ліквід, Гудвін, Фас.
Надійною профілактикою проти динної мухи є дотримання сівозміни — повернення культури на попереднє місце не раніше ніж через три роки. Важливо також забезпечити просторову ізоляцію посівів від ділянок, де дині вирощували у минулому сезоні. Ефективними є максимально ранні строки сівби в ретельно підготовлений ґрунт, а також проведення глибокої оранки, що знищує пупарії та затримує виліт мух.
Із винищувальних заходів найрезультативнішим є застосування інсектицидів як проти дорослих особин, так і проти личинок, які щойно вилупилися та проникають у плоди. Час обробок визначають за результатами спостережень льоту шкідника до початку цвітіння дині, використовуючи жовті клейові пастки.
Вилікувати вже заражені плоди неможливо, тому важливо відокремлювати уражені дині від здорових, щоб запобігти подальшому поширенню шкідника. Для зменшення ризику ураження можна висаджувати сорти з раннім терміном дозрівання та товстою шкіркою, яку личинки не можуть прогризти до початку льоту мух. У разі виявлення шкідника доцільно провести обробку рослин під час вегетації засобами захисту на основі діючої речовини лямбда-цигалотрину, пам’ятаючи, що за три тижні до збору врожаю будь-яке використання пестицидів слід припинити.
Читайте також: Зберігання кавунів
