Якість кавунів значною мірою визначається біокліматичними умовами регіону вирощування, оптимальними строками збирання, правильною підготовкою плодів до зберігання та дотриманням відповідного режиму зберігання. Кавуни, вирощені в південних регіонах, зазвичай відзначаються вищим вмістом сухих речовин, цукрів і вітамінів, ніж ті, що достигають у більш північних зонах.
Енергетична цінність баштанних культур залишається досить низькою — у 100 г м’якоті кавуна міститься лише близько 38 ккал. Плоди кавуна багаті як на прості, так і на складні вуглеводи. До моносахаридів належать глюкоза та фруктоза, до олігосахаридів — сахароза і мальтоза, а до полісахаридів — крохмаль, клітковина та пектинові речовини.
У структурі вуглеводів переважають прості цукри, які можуть складати до 50% від загальної маси сухих речовин. У міру дозрівання кавуна склад цукрів у його м’якоті зазнає істотних змін. У молодих плодах домінує глюкоза, яка поступово перетворюється на фруктозу. З часом співвідношення цукрів зміщується на користь фруктози, а також з’являється сахароза. Напередодні повного достигання вміст глюкози та фруктози зменшується, натомість кількість сахарози зростає.
В їстівній частині плодів їх кількість становить лише 0,6–1,0 г на 100 г продукту, причому найбільше білка зосереджено у корі, а не в м’якуші. Розподіл цукрів у плоді нерівномірний: найсолодшою є ділянка біля плодоніжки та центральна частина кавуна. Також більше цукру накопичується на боці плоду, що був обернений до сонця, у порівнянні з тією стороною, яка лежала на землі.
Середній за розміром кавун може містити до 200 г цукрів. У сприятливі роки в ньому переважає фруктоза, що забезпечує насичену солодкість, а за несприятливих умов зростає вміст глюкози, яка має менш виражений солодкий смак. Варто зазначити, що крохмаль у плодах кавуна відсутній.
Клітковина, основний компонент полісахаридів, складається з молекул глюкози та формує структуру оболонок рослинних клітин. У кавуні її значно менше, ніж в більшості овочевих культур. Рівень пектинових речовин є показником ступеня зрілості плодів. Чим їх більше, тим краще кавуни зберігають свою форму, структуру й смакові властивості під час тривалого зберігання.
Строки збирання кавуна
Вирощування кавунів завершується не менш важливим етапом – збиранням врожаю, від правильності якого залежить товарна якість та смакові властивості плодів. Спосіб збирання визначають з урахуванням групи стиглості сорту або гібриду. Ранньостиглі кавуни зазвичай прибирають вибірково, у кілька заходів, знімаючи плоди в міру їх достигання. Натомість середньостиглі та пізньостиглі сорти найчастіше збирають одноразово, повністю очищаючи поле від товарних плодів.
Визначити стиглість кавуна досвідченому агроному нескладно, проте й звичайний покупець може впізнати її за кількома характерними ознаками. Серед них – підсихання вусика та «ложечки» біля плодоніжки, насичене забарвлення шкірки з легким восковим нальотом, глухий звук під час легкого постукування та характерне потріскування при натисканні на плід.
Зберігання кавуна
Тривалість зберігання кавунів залежить від комплексу чинників. Лежкість плодів визначається сортовими особливостями культури, природно-кліматичними умовами вирощування, дотриманням технології догляду та правильністю збирання врожаю, призначеного для закладання на зберігання. Переважна більшість сучасних сортів і гібридів, навіть за оптимальної агротехніки та належних умов збору, зберігають свої смакові й товарні якості лише 25–35 днів.
За спостереженнями, кавуни, вирощені в оптимальні строки сівби та за правильного внесення фосфорних добрив (або навіть без їх використання), демонструють кращу лежкість плодів. Такий результат характерний як для вирощування на суходолі, так і за зрошення, проведеного до початку формування плодів. Натомість надлишок азотних добрив або запізніла сівба суттєво погіршують здатність кавунів зберігатися.
Опади в період збору кавунів, призначених для зберігання, значно підвищують ризик швидкого загнивання плодів. Тому важливо, щоб під час збирання та щонайменше за 5-6 днів до нього встановилася суха й тепла погода.
Зібрані кавуни обережно укладають у транспортний засіб, попередньо застелений солом’яною підстилкою. Плоди розміщують лише в один шар, щоб уникнути пошкоджень, і перевозять до місця зберігання. Під час вивантаження та розміщення у сховищі також дотримуються максимальної обережності, адже цей етап значною мірою впливає на збереження товарних якостей кавунів. Навіть дрібні подряпини чи непомітні механічні пошкодження можуть стати причиною швидкого псування плодів.
Тривалість зберігання кавунів значною мірою залежить від ступеня їх зрілості. Недозрілі плоди під час зберігання швидко втрачають вологу, в’януть та стають більш вразливими до інфекцій. Перестиглі ж кавуни також недовговічні — їхня м’якоть швидко розм’якшується, стає слизькою та починає розкладатися.
Найкращі умови для зберігання кавунів — температура 2-4°C та відносна вологість 80-85%. У таких параметрах плоди можуть зберігати свій зовнішній вигляд і смакові характеристики до трьох місяців. Якщо температура піднімається до 10-14°C, а вологість знижується, це призводить до втрати тургору, швидшого використання цукрів на дихальні процеси, активнішої втрати поживних речовин та маси, а також до прискорення старіння й розм’якшення м’якоті.
Під час зберігання в плодах кавуна відбуваються значні зміни хімічного складу, що впливає на їх харчову цінність та смакові властивості. Зокрема, змінюється співвідношення цукрів: якщо одразу після збору переважають моносахариди, то через три тижні зберігання вміст сахарози збільшується, а кількість моносахаридів знижується.
Продовжити термін споживання кавуна можна не лише шляхом зберігання свіжих плодів, але й завдяки їх консервуванню та переробці. Збереження якості та свіжості кавунів після збору — це комплексний процес, що включає правильний збір, транспортування та дотримання оптимальних умов зберігання. Вибір стиглих плодів, контроль температури і вологості, дають змогу продовжити термін реалізації продукції та зберегти її корисні властивості для споживачів.
Читайте також: Живлення томатів
