У закритому ґрунті томати часто стають мішенню для різноманітних шкідників, серед яких найпоширенішими є оранжерейна та баштанна попелиці, теплична та тютюнова білокрилки, тютюновий трипс і бурий помідорний кліщ. Крім цих, для культури томатів представляють загрозу карантинні шкідники, такі як тютюнова білокрилка, західний квітковий трипс і південноамериканська томатна міль.
Оранжерейна або персикова попелиця
Персикова попелиця, відома також як оранжерейна попелиця (Myzodes persicae Sulz), представляє певну загрозу для томатів. Її шкідливість полягає в утворенні великих колоній на листках, де комахи висмоктують сік, що призводить до затримки росту рослин, деформації листя та недорозвитку плодів. Крім того, ця попелиця є переносником вірусних захворювань.
Дорослі комахи мають розміри від 1 до 2 мм і можуть бути безкрилі або крилаті. Вони мають жовто-зелений колір, а крилаті особини відрізняються темно-бурою головою та коричневими очима. Вусики розташовані на спеціальних лобових виростах, які добре помітні. Сокові трубочки майже циліндричної форми, а хвостик є конічним і втричі коротший за трубочки.
Самиця з крилами має центральну чорну склеротизовану пляму на дорсальній стороні черевця. Голова, середня і задня частина грудей є чорними, в то час як передня частина грудей має жовто-зелений колір. Вусики чорно-бурого кольору та майже рівні за довжиною тілу або трохи довші. Основний колір черевця жовто-зелений, ноги жовті, але темніші на лапках, вершинах стегон і гомілок. Хвостик має жовто-сірий колір, а трубочки — сіро-зелений.
Персикова попелиця перезимовує на рештках рослин в обігріваних приміщеннях, на зелених культурах та квітах як доросла комаха і яйця. При температурі 23-25°C і вологості повітря 70-85%, розвиток одного покоління триває приблизно 6-12 днів. Протягом року у теплицях може сформуватися до 15 поколінь. Самиці відкладають від 50 до 100 яєць, кількість яких залежить від доступної кормової бази.
Баштанна або бавовникова попелиця
Aphis gossypii Glov., відомий як широкий поліфаг, спричиняє пошкодження різним овочевим культурам. Колонії цих комах часто оселяються на нижній поверхні листків, пагонах, квітках та зав'язях. Висмоктуючи сік, вони призводять до жовтіння, скручування та висихання листків. Крім того, на клейких соковиділеннях, які виділяють попелиці, часто розвиваються грибкові інфекції, що призводять до утворення нальотів і погіршують обмін речовин у рослинах.
Дорослі комахи можуть бути безкрилі або крилаті. Безкрилі самиці мають овальне тіло, довжина якого коливається від 1,2 до 2,1 мм. Вони можуть бути жовто-зеленими або світло або темно-зеленими з чорними плямами на черевці. Личинки також можуть бути жовтими або зеленими. У крилатих особин довжина тіла становить 1,2-1,8 мм. Голова і груди у них чорні, а черевце може бути жовтим або зеленим з чорними плямами.
Зимує вона у вигляді безкрилих незапліднених самиць, іноді разом з личинками, які перебувають на рослинах у теплицях, складах овочів, та в різних захищених місцях, а також на дикорослих рослинах, часто під розетками прикореневих листків. За рік може розвиватися до 20 поколінь.
Перші покоління цього шкідника складаються з безкрилих особин, пізніше починають з'являтися крилаті самиці. Час розвитку одного покоління зазвичай становить 6-10 днів. На рослинах утворюються численні колонії попелиць різного віку протягом короткого періоду.
Оптимальні умови для їхнього розвитку - температура повітря 23-25°C та вологість 80-85%. У теплиці може виникнути до 20 поколінь попелиці за рік. Температура вище 30°C пригнічує розвиток цього шкідника. Баштанна попелиця може переносити понад п'ятдесят фітопатогенних вірусів.
Теплична білокрила
Trialeurodes vaporariorum, що походить з тропіків Америки, є одним з найбільш небезпечних шкідників закритого ґрунту, наносячи значну шкоду тепличним томатам та виступаючи як переносник вірусних захворювань. Ця комаха широко поширена в Україні та є поліфагом, завдаючи збитків понад 200 видам рослин, зокрема, віддаючи перевагу томатам та огіркам.
Личинки спочатку мають білу, а згодом блідо-жовтувату, безкрилу форму з червоними очима, овальну форму, і вони вкриті шипами. Личинки четвертого віку, мають довжину 0,8 мм, плоску овальну форму і є рухливими. Розвиток одного покоління білокрилки при температурі 22°C і відносній вологості 75% зазвичай триває від 23 до 25 днів. У теплиці може розвиватися від 10 до 12 поколінь за рік та більше.
Цей шкідник знаходиться в активному стані протягом усього року. Улітку він може виходити за межі теплиць та інших закритих споруд, вражаючи рослини на відкритому ґрунті. Шкоди завдають рослинам личинки, німфи та дорослі комахи, які живляться соком рослин. Пошкоджені листки можуть скручуватися і засихати.
Тютюнова білокрилка
Bemisia tabaci, відома також як тютюнова білокрилка, включена до списку шкідників, які є карантинними для України. Однак час від часу цей шкідник виявляється у різних регіонах України, найчастіше в імпортованій тепличній продукції.
Основними культурами, які стають об’єктом для цього шкідника, є перець, томати, огірок, салат. Шкода, завдана личинками, які живляться соком рослин, може призвести до скорочення висоти рослин та зниження врожайності. Крім того, білокрилка може бути переносником до 60 різних вірусів, що можуть спричинити серйозні захворювання рослин.
Комаха має жовтий колір тіла та білі крила. Яйце цього шкідника дуже маленьке, довжиною близько 0,2 мм, має форму груші та жовтувато-зелений колір. Німфа, завдовжки від 0,6 до 0,9 мм, також жовта, з двома короткими хвостовими щетинками та від однієї до семи пар щетинок на спині (іноді щетинки можуть бути відсутніми).
Самиці цього виду виявляють значну чутливість до наявності їжі та вологості в повітрі. Зниження вологості повітря призводить до зменшення їх репродуктивної активності. При температурі повітря в межах 28-30°C самки можуть жити 10-15 днів і відкладати яйця на нижній стороні листка, розташовуючи їх у формі кілець. Після 5-9 днів з яєць вилуплюються личинки-бродяжки.
Пізніше вони розповсюджуються, прикріплюються і перетворюються на нерухомих личинок, які харчуються. Кожна з трьох наступних личинкових стадій триває приблизно 2-4 дні. Потім личинка переходить у фазу німфи, що займає близько 6 днів. Протягом цього часу всередині німфи формується доросла комаха, яка виходить через Т-подібний отвір на верхньому боці німфи.
При високій щільності популяції на листках з’являються плями, що нагадують мозаїку. Листя поступово починає скручуватися, жовтіти та опадати. Личинки виділяють секрет, який покриває поверхню листя, що зменшує інтенсивність фотосинтезу.
Комахи вміють літати досить добре, але розповсюдження тютюнової білокрилки відбувається переважно через личинки та німфи на листі рослин-живителів. Дорослі комахи також можуть переноситися потоками повітря.
Читайте також: Нюанси вирощування кропу та петрушки
