Коріандр — одна з найпопулярніших зеленних культур у світі. Його освіжаючий аромат та пікантний смак роблять зелень невід’ємним компонентом у кулінарії: від кавказьких та азіатських страв до класичних європейських салатів. Коріандр легко вирощувати як у відкритому ґрунті, так і вдома на підвіконні, тож він чудово підходить як для досвідчених садівників, так і для початківців.
Коріандр — однорічна запашна культура з родини зонтичних, яка здатна виростати до 1,2 м заввишки. Насіння цієї рослини починає проростати вже при температурі 4-6°C, при цьому кожна насінина поглинає води більше, ніж важить сама. Найсприятливішою температурою для активного розвитку вважається 18-20°C. Коренева система коріандру проникає глибоко в ґрунт — до 1,2-1,5 м, що дозволяє рослині легше переносити посуху. Стебло у коріандру пряме й ребристе, листя розташоване почергово. Квітки дрібні, білого кольору, інколи з жовтуватим або ніжно-рожевим відтінком.
Найбільша потреба у волозі виникає в період інтенсивного формування листя та до завершення фази цвітіння. Найкраще та найбільше насіння утворюється на центральному стеблі. Плід коріандру — це куляста двосім’янка, що містить дві ароматні сім’янки, які використовують у кулінарії та медицині.
Коріандр належить до теплолюбних культур, тому найбільш стабільні врожаї він демонструє на півдні України. Однією з особливостей є можливість осіннього висіву. Якщо коріандр висівають під зиму — наприкінці листопада або на початку грудня, сходи зимують у ґрунті й починають розвиток раніше за весняні посіви. Такий прийом дозволяє підвищити врожай на 20-25%. Рослина досить стійка до холодів за умови наявності снігового покриву, проте без снігу молода розсада витримує зниження температури лише до −10°C. Подальше похолодання призводить до значного зрідження посівів або їхньої повної загибелі.
Строки весняної сівби коріандру зазвичай припадають на березень – квітень, коли ґрунт прогрівається і стає придатним для польових робіт. Висівати культуру можна як суцільним способом, так і за широкорядною схемою з міжряддями приблизно 45 см. Хоча широкорядний спосіб дає дещо менший урожай, він має суттєву перевагу — дозволяє проводити міжрядні розпушування та механічний догляд за посівами.
Основною причиною низької врожайності коріандру є сильне засмічення посівів бур’янами. Культура розвивається повільно на початкових етапах: сходи з’являються лише через 2-3 декади після посіву, а формування розетки займає до двох місяців. Через повільний старт коріандр не може конкурувати з бур’янами, і забур’янення здатне зменшити врожайність аж на 80%.
Щоб уникнути цього, важливо проводити боронування як до появи сходів, так і після них, а також міжрядні обробітки. Перспективним рішенням також є застосування гербіцидів, які використовують у фазі від повних сходів до появи двох справжніх листків. Хоча бур’яни становлять серйозну проблему, шкідники та хвороби зазвичай не завдають значної шкоди та не відіграють економічно важливої ролі у вирощуванні коріандру.
Посів коріандру
Для зниження ризику ураження коріандру рамуляріозом — головною хворобою культури — рекомендується перед сівбою обов’язково протруїти насіння спеціальними дозволеними фунгіцидними препаратами. Це допоможе забезпечити здорові сходи та підвищити врожайність. Для повноцінного розвитку рослин коріандру потрібно вносити сульфату амонію, суперфосфат та калійну сіль.
Глибину висіву насіння коріандру зазвичай витримують у межах 2-3 см. Якщо ж верхній шар ґрунту пересихає, насіння загортають глибше — до 4-5 см, щоб забезпечити його рівномірне проростання.
Коріандр висівають ранньою весною у перші дні польових робіт. На початкових етапах розвитку культура росте дуже повільно: від появи сходів до виходу в стебло рослини легко пригнічуються бур'янами. Саме тому на ділянках, де не планується застосування гербіцидів, доцільніше обирати дещо пізніші строки сівби. Це дасть можливість перед посівом провести додаткове розпушування ґрунту й знищити хвилю пророслих бур’янів.
Крім весняної сівби, дозволено висівати коріандр і восени — на початку вересня. Головна умова до настання морозів рослини повинні сформувати 6-8 листків. У разі теплої зими такі посіви успішно зимують і дають ранній урожай. За бажанням коріандр легко виростити навіть удома — на підвіконні, забезпечивши себе постійним джерелом свіжої зелені. Така ароматна зелень містить багато вітамінів і корисних мікроелементів, що позитивно впливають на організм. Для вирощування розсади насіння висівають з початку до середини березня.
Насіння рівномірно розкладають по зволоженому субстрату, залишаючи відстань між ними близько 7 см і заглиблюючи на 1-1,5 см. Після висіву контейнер накривають прозорою плівкою або склом і ставлять у тепле, добре освітлене місце. Якщо природного світла ще недостатньо, над посівами необхідно встановити фітолампу або лампу денного освітлення на висоті 20-25 см. Це допоможе рослинам розвиватися рівномірно й швидше набирати силу.
Догляд за кінзою та збирання
Коріандр любить вологий ґрунт, але не переносить застою води. Під час спеки частіший полив запобігає передчасному стрілкуванню. Регулярне розпушування забезпечує доступ повітря до коренів. Зонтики коріандру достигають неодночасно, тому надзвичайно важливо точно обрати момент збирання, щоб уникнути втрат урожаю та зниження якості продукції. Передчасне збирання призводить до зменшення кількості плодів і негативно впливає на вміст ефірних олій.
Коріандр — це проста у вирощуванні культура з високою харчовою цінністю та широким використанням у кулінарії. Дотримуючись основних правил догляду — регулярного поливу, своєчасного проріджування та послідовних посівів — ви зможете забезпечити себе свіжою, ароматною кінзою від ранньої весни й аж до пізньої осені.
Читайте також: Вирощування лакфіолі та особливості догляду
