У кропі, міститься ряд корисних речовин, включаючи аскорбінову кислоту (до 135 мг/100 г), вітаміни B1, B2, P, PP, каротин, флавоноїди, фолієва кислота, ефірна олія (до 2%), а також солі калію, кальцію, фосфору і заліза. Цінність аскорбінової кислоти, або вітаміну С, у кропу втричі перевищує її кількість у лимоні.
Кріп, відзначається своєю холодостійкістю та невибагливістю. Найбільш високі врожаї зеленої маси та насіння зазвичай отримують на окультурених ґрунтах, які багаті перегноєм та добривами.
Насіння проростає при температурі 3-5°C, а сходи легко переносять весняні заморозки. Оптимальна температура для зростання та розвитку рослин знаходиться у межах 15-18°C, особливо тепло потрібне під час цвітіння та формування насіння.
На ділянках, які отримують достатньо сонячного світла, зелень кропу росте з більш виразним ароматом. Рослина потребує гарної зволоженості, проте її перевищення може негативно вплинути на якість врожаю та концентрацію ефірної олії.
Рекомендовані кількості добрив та їх відношення визначаються з урахуванням природних характеристик ґрунту та наявності доступних форм поживних речовин.
Зазвичай проростання насіння відбувається протягом 10-12 днів. Щоб отримати більш швидкі сходи, рекомендується перед посівом попередньо замочувати насіння. Також можна додавати насіння салату під час посіву кропу, оскільки салат швидше проростає і позначає рядки.
Для прискорення проростання насіння їх вкривають світлопроникною плівкою, яку знімають, як тільки з'являються перші ростки.
Глибина загортання насіння - 1,5-2,5 см, в закритому ґрунті кріп, подібно до шпинату, зазвичай сіють рано навесні як попередник для теплолюбних культур, таких як огірки та томати, або в міжряддях для того, щоб створити ущільнення.
Мінімальна температура для нормального розвитку рослин становить 15°C. Ґрунт потрібно постійно забезпечувати вологою і поливати лише теплою водою.
Якщо вологи буде недостатньо, кріп може почати цвісти, що призведе до зниження його якості. Крім поливів, догляд за вирощуванням включає регулярне розпушування міжрядь та видалення бур'янів.
Починають збирати зелень кропу, як тільки рослини досягають висоти 10-20 см. Через швидке висихання зелені, її слід реалізувати якнайшвидше. Кріп можна зберігати у поліетиленовому пакеті протягом 3-5 днів, або кілька тижнів при температурі 1-2°C.
Для використання в якості спеції кріп рекомендується збирати після цвітіння, на етапі формування насіння, коли ефірна олія досягає свого піка.
Вирощування петрушки
Ця корисна пряно-ароматична рослина містить важливі складові, такі як білки, вуглеводи та різноманітні вітаміни, серед яких вітаміни A, B1, B2, B3, B5, B6, С, K, E. Вона споживається як у свіжому, так і у сушеному вигляді та в основному використовується для підвищення смакових якостей страв. Крім того, її ефірна олія знаходить широке застосування в медицині.
Ця рослина представлена трьома видами: дикорослим, листковим і кореневим. Україні найбільш поширені другий і третій типи.
Петрушка листкова характеризується стрижневим коренем, який може бути слабо або сильно розгалуженим, тоді як коренеплідна петрушка утворює конічний коренеплід із загостреним кінчиком.
Листки петрушки утворюють прикореневу розетку, висотою від 25 до 45 см, що складається з 7-45 черешкових листків. Вони мають трипірчасту форму з розсіченими на зубчасті сегменти та можуть мати відтінки від світло до жовто-зеленого кольору.
Петрушка відмінно росте на родючих суглинкових та супіщаних ґрунтах, але не витримує важких ґрунтів. Для досягнення хороших врожаїв рекомендується додати повне комплексне мінеральне та органічне добриво до ґрунту.
Як попередників петрушки рекомендується використовувати ранню білокачанну та кольорову капусту, огірок, томат, ранню картоплю та часник. Після попередника петрушку варто повертати не раніше, ніж через 3-4 роки.
Для встановлення оптимальних доз добрив і співвідношення між елементами мінерального живлення необхідно враховувати різноманітні фактори, такі як родючість ґрунту, наявність рухомих форм поживних речовин, попереднє внесення добрив і особливості конкретного сорту.
Петрушка холодо та жаростійка культура. Насіння починає проростати вже при температурі 2-3°C. При посіві насіння перші сходи з’являються протягом 15-20 днів і можуть витримувати заморозки до -9°C. Осінні холоди сприяють покращенню якості коренеплодів. На півдні петрушка часто зимують у ґрунті, переносячи морози до -11°C.
Це дозволяє висівати насіння у другій половині літа, після збирання врожаю культур з коротким вегетаційним періодом (наприклад, редиски, салату, шпинату, коріандру, моркви та буряка). При високих температурах і недостатньому зволоженні ріст рослин може уповільнюватися, але це сприяє підвищенню їх ароматичності та вмісту ефірної олії.
Ця культура не дуже вибаглива до світла, але загущення посівів може призвести до зниження врожаю через зменшення доступу до світла. Вологи петрушка потребує в достатній мірі — як недостатнє, так і надмірне зволоження може сповільнити її зростання та розвиток.
Для отримання рівномірних та швидких сходів рекомендується намочування насіння перед посівом, а також забезпечення крапельного зрошення після сівби.
В умовах закритого ґрунту сівбу проводять у борозни глибиною 10 см, при цьому температуру повітря слід підтримувати в межах 12-18°C. Якщо сходи виростають густо, рекомендується їх проріджувати, залишаючи між рослинами відстань не менше 5 см. Полив слід проводити після висихання верхнього шару ґрунту, оскільки рослини погано переносять перезволоження.
Зелень петрушки збирають, коли рослини досягають висоти 10-12 см. Ті пагони, що залишаються після збирання, підживлюються розчином азотно-калійних добрив у концентрації 7–10 г на 10 л теплої води, а після відростання нової зелені проводять повторне зрізання. У зимовий період у теплицях можна отримати до п'яти врожаїв зелені.
Крім того, коренеплідну петрушку можна вирощувати як зелену культуру. Для цього рослини висаджують у відкритому ґрунті, а після збору та сортування здорових коренеплодів їх закладають в овочесховище. Узимку або навесні ці коренеплоди пересаджують у ґрунт, поливають і дозволяють росту для отримання зелені.
Читайте також: Захист саду з препаратом «Кропмакс»
