Цибуля — одна з найпоширеніших овочевих культур, яка вирощується як у промислових масштабах, так і на присадибних ділянках. Проте, незважаючи на невибагливість, ця культура часто страждає від грибкових захворювань, серед яких несправжня борошниста роса (пероноспороз) є однією з найнебезпечніших. Хвороба здатна знищити значну частину врожаю за короткий період, особливо в умовах сприятливого для патогену мікроклімату.
На цибулі несправжня борошниста роса проявляється у вигляді двох основних форм ураження — дифузної та локалізованої. Дифузна форма зазвичай виникає внаслідок висаджування інфікованих цибулин. У такому разі вже на ранніх етапах росту спостерігається деформація листя: воно набуває ланцетної форми, стає плоским, хвилястим, із характерним світло-зеленим або жовтувато-зеленим забарвленням. Уражене листя полягає на землю, втрачаючи пружність, а в умовах підвищеної вологості швидко вкривається щільним сірувато-фіолетовим нальотом — це конідіальне спороношення збудника. Через те, що уражена тканина набуває шорсткої поверхні, на ній легко накопичуються частинки ґрунту. Внаслідок цього вся рослина виглядає запиленою й забрудненою.
У разі локалізованого ураження несправжньою борошнистою росою на листках і квіткових стрілках цибулі з’являються овальні, розмиті плями блідо-зеленого або жовтувато-брудного відтінку. З часом ці ділянки вкриваються сірувато-фіолетовим нальотом, характерним для спороношення збудника. Уражене листя починає деформуватися — скручується, жовтіє, втрачає життєздатність і зрештою відмирає. Стрілки стають ламкими та нерідко обламуються. На пошкоджених тканинах часто поселяються напівпаразитні гриби, які згодом формують чорну цвіль, що ще більше погіршує стан рослини.
Збудником несправжньої борошнистої роси на цибулі є гриб Peronospora destructor Casp. Його інтенсивне конідіальне спороношення відбувається у ранкові години за наявності сильних рос. Найсприятливішою температурою для формування конідій є 10-15°C. Поширюються вони переважно вітром та краплями дощу, а для проростання використовують паросткові гіфи, які проникають у рослину через продихи.
Найкращі умови для зараження — вологість повітря 99-100 % і температура близько 13°C. У вологому середовищі конідії зберігають життєздатність кілька діб, однак за сухої сонячної погоди гинуть під впливом ультрафіолету вже через 1,5-2 години.
З надземних частин рослини гриб поступово проникає в цибулину, здебільшого концентруючись у її верхній частині — шийці, де зберігається у вигляді грибниці протягом зими. У заражених тканинах збудник також здатен розмножуватися статевим шляхом, утворюючи округлі ооспори.
Головним джерелом інфекції є заражені посадкові цибулини, у шийковій частині яких зберігається грибниця збудника, а також хворі рослини багаторічних видів цибулі. Після висаджування таких цибулин у ґрунт патоген активно розвивається в молодому листі, де на його поверхні формується характерне світло-сіре спороношення з фіолетовим відтінком. Поширення збудника через насіння чи цибулини під час зберігання не відбувається.
Несправжня борошниста роса завдає значної шкоди посівам цибулі. Через передчасне всихання листя цибулини не встигають повноцінно розвинутися, що призводить до істотного зниження загального врожаю. У деяких випадках втрата рослин може сягати 15-20 % і більше. Насіння чорнушки, отримане з уражених рослин, часто деформоване або взагалі не утворюється.
Заходи захисту
Заходи захисту цибулі від несправжньої борошнистої роси насамперед спрямовані на ліквідацію джерел збереження інфекції, а також на стримування її подальшого розповсюдження та активного розвитку.
Для обмеження поширення хвороби важливо дотримуватися правильної сівозміни. Цибулю слід повертати на те саме поле не раніше ніж через 3-4 роки. Найкращими попередниками в овочевих сівозмінах вважаються картопля, огірки та рання капуста.
Агротехнічні заходи під час вирощування цибулі повинні бути спрямовані на забезпечення своєчасного достигання та повного визрівання цибулин.
Основний обробіток ґрунту під цибулю має бути спрямований на ефективне знищення бур’янів і максимальне збереження ґрунтової вологи. Органічні добрива зазвичай вносять під попередню культуру, але за потреби їх можна застосувати й під оранку — у вигляді добре перепрілого гною. Використовувати свіжий гній небажано, оскільки продукти його розкладу негативно впливають на ріст і розвиток цибулі, а також провокують ураження рослин гниллю донця.
Передпосівний обробіток ґрунту має на меті збереження максимальної кількості вологи, своєчасне і якісне внесення мінеральних добрив, формування вирівняного дрібнокомкуватого верхнього шару та ефективне знищення проростаючих бур’янів. Особливо важливим є внесення збалансованих мінеральних добрив, при цьому рекомендовано збільшити норму фосфорних на 15-20 %. Такий підхід суттєво підвищує стійкість цибулі до несправжньої борошнистої роси, сприяє зростанню врожайності та покращенню якості товарної продукції.
Невід’ємною частиною захисту цибулі від хвороб є обов’язкове знезараження посівного та посадкового матеріалу. Насіння чорнушки слід ретельно очистити від рослинних залишків, адже саме в них часто зберігаються збудники інфекцій. Після цього насіння необхідно протруїти препаратами на основі боскаліду та піраклостробіну. Насіннєві цибулини підлягають попередньому термічному обробленню: їх прогрівають при температурі 42-45°C упродовж 10-12 годин. Такий режим повністю знищує грибницю патогену, не завдаючи шкоди посадковому матеріалу.
Щоб забезпечити краще провітрювання посівів та посадок цибулі, створити несприятливі умови для розвитку збудника несправжньої борошнистої роси та підвищити загальну стійкість рослин до захворювання, важливо дотримуватися оптимальних норм висіву насіннєвого матеріалу — чорнушки, цибулі-сівка та ріпки. Рання сівба або висаджування сприяє активному росту рослин, що значно знижує ризик ураження інфекційними хворобами.
Після появи сходів на насінниках цибулі слід обов’язково провести фітосанітарне прочищення. У разі виявлення рослин, дифузно уражених пероноспорозом, їх необхідно негайно видалити з поля до того, як на них з’явиться спороношення збудника. Решту здорових рослин слід обробити фунгіцидними препаратами.
Збирання врожаю необхідно здійснювати в оптимальні строки — під час масового пожовтіння листя, обов’язково в суху погоду. Якщо цибулини визріли належним чином, листя можна обрізати одразу після збирання. У разі недостатнього дозрівання спочатку потрібно підсушити урожай у полі, а вже потім — досушувати за допомогою штучного підігріву.
За сприятливої сонячної та сухої погоди просушування зібраної цибулі можна проводити безпосередньо в полі, розкладаючи її в один шар на поверхні ґрунту. У разі дощової або вологої погоди спершу сушіння варто організувати під навісами, а згодом — у добре провітрюваних приміщеннях із застосуванням штучного підігріву. Процес триває 7-10 днів і більше при температурі 25-35°C — доти, доки під час перемішування цибулин не буде чутно характерного сухого шелесту.
Якщо в партії виявлено уражені пероноспорозом екземпляри, температуру слід підвищити до 40–45°C на 10–12 годин. За такої температури грибниця збудника гине, а самі цибулини залишаються придатними для подальшого використання як насіннєвий матеріал.
Для тривалого зберігання відбирають ретельно просушені цибулини з тонкою та добре сформованою шийкою: її довжина має становити щонайменше 3-5 см для звичайної цибулі. Така характеристика зменшує ризик ураження цибулин шийковою гниллю.
Зберігати цибулю слід у чистих, продезінфікованих приміщеннях, які були попередньо очищені від залишків попереднього урожаю. Стелажі необхідно побілити вапном, а весь інвентар обробити розчином формаліну. Оптимальні умови зберігання — температура в межах 0-2°C і відносна вологість повітря 70-75 %.
Несправжня борошниста роса — серйозна загроза для врожаю цибулі, яка потребує системного підходу до профілактики та контролю. Своєчасне виявлення хвороби, дотримання агротехнічних прийомів та використання ефективних засобів захисту дозволяє зберегти здоров'я рослин і забезпечити стабільно високий урожай.
Читайте також: Гнилі буряку столового та методи боротьби (частина 2)
