Як одна гниль, так і інша завдають значної шкоди як під час росту, так і під час зберігання цибулі. Тому треба уважно слідкувати за посівами, а також коли цибуля лежить на зберіганні й при появі перших ознак необхідно зробити все можливе, щоб не допустити розвитку цих хвороб та інших захворювань цибулі, наприклад мокрої бактеріальної гнилі.
Біла гниль
Симптоми цієї хвороби можна помітити як під час вегетаційного періоду, так і під час зберігання. У полі, перші ознаки ураження виявляються на рослинах через зміну кольору кінчиків листків вони жовтіють, і це поступово розповсюджується вниз.
Листя починає жовтіти та потім відмирає. Хворі рослини швидко в’януть та гинуть. На коренях та зовнішніх частинках молодих цибулин утворюється білий пухкий наліт, який з часом перетворюється на дрібні чорні сферичні склероції, розміром з насінину маку.
При більш пізній стадії захворювання рослин у полі, відмирання листків відбувається рідше, хвороба проявляється лише під час збирання урожаю. На денці цибулин помітна біла грибниця з малими склероціями. Уражені цибулини стають водянистими та загнивають.
Під час зберігання цибулі виявляється хвороба на окремих цибулинах у вигляді обводнення та загнивання денця, на якому також спостерігається білий пухкий наліт з чорними склероціями гриба. Особливо активно біла гниль денця розвивається під час зберігання цибулі в вологому приміщенні. Хвороба завжди починається з денця, і з часом уражені цибулини повністю загнивають.
Причиною хвороби є гриб Sclerotium cepivorum Berk. Під час свого життєвого циклу патоген формує грибницю та утворює склероції. Рослини частіше вражаються білою гниллю денця, якщо вони пошкоджені цибулевою мухою.
Оптимальний діапазон температур для росту склероціїв гриба складає 20-24°C. Біла гниль денця розвивається активніше в менш вологих ґрунтах (приблизно 40% від загальної вологості ґрунту). На найбільшу вразливість до білої гнилі денця мають підв’явші, недостатньо дозрілі або замерзлі цибулини, а також ті, що мають механічні пошкодження.
Джерелами зараження є склероції гриба, які присутні на пошкоджених рештках, насіннєвих цибулинах та у ґрунті. Інфекція може передаватися через насіння. Склероції патогену у ґрунті можуть залишатися життєздатними кілька років.
Навесні вони проростають, утворюючи грибницю, гіфи якої і викликають початкове зараження рослин. Ця хвороба призводить до зрідження посівів сіянки та цибулі-ріпки, посилює загнивання цибулин під час зберігання, що призводить до великих втрат врожаю.
Рожева (фузаріозна) гниль денця цибулі
Це захворювання проявляється як під час росту цибулі, так і під час зберігання. У області денця розвивається пухка рожева грибниця. Багато коренів згнивають, що призводить до засихання листків, починаючи з верхівки. Хвороба активно проявляється під час зрізу цибулин, коли їхні тканини стають трохи водянистими, що видно при розрізі.
Ця хвороба викликана грибами з роду Fusarium sp. Під час свого розвитку гриби формують конідіальне спороношення, хламідоспори та мікросклероції. Вони розповсюджуються під час вегетації цибулі за допомогою конідій.
Крім конідій, під час зберігання цибулин зараження також може відбуватися через мікросклероції та хламідоспори, які ростуть у вологих приміщеннях. Хламідоспори та мікросклероції патогенів можуть залишатися в ґрунті протягом декількох років і є джерелом інфекції. Інфекція також може потрапити на поле через уражені цибулини.
Хворобі сприяють температура в межах 19-24°C, підвищена вологість у ґрунті та наявність механічних ушкоджень на цибулинах. Цибулини, які пошкоджені цибулевою мухою, легше заразити рожевою гниллю, а ті, що уражені несправжньою борошнистою росою, більш схильні як до рожевої, так і до білої гнилі денця цибулі.
Читайте також: Шийкова гниль цибулі
