foto

Особливості вирощування енотери жовтої (місурійської)

Дата публікації: 24.09.2024

Енотера місурійська (Oenothera)  – низькорослий трав'янистий багаторічник. Стебла завдовжки 35-45 см. Одна з найкрасивіших енотер із-за своїх великих квіток (до 10 см у діаметрі). Цвіте з червня до вересня. Квітки лимонні, великі, мають ніжний приємний аромат. Рослина невибаглива, не вимагає особливого догляду та поливу, підходить для бідних та кам'янистих ґрунтів.

Може використовуватися не тільки як декоративна, але і як лікарська рослина. Енотера найчастіше застосовуються для прикраси газону, у квітниках та рокаріях. Можна використовувати для оформлення доріжок, бордюрів.

Енотера росте добре в півтіні, іноді вона навіть може розкриватися в умовах півтіні. Але можна висаджувати її і на сонячних ділянках, головне, уникайте сильного і постійного тінистого місця. У такій густій ​​тіні енотера сформує бутони, але вона може не розкритися у вечірній час.

Оптимальний тип ґрунту для рослини - легкий з нейтральною кислотністю, але можна вирощувати й на інших типах ґрунтів. Головне, уникати сильно зволоженої землі, вона в такому місці погано зростатиме.

Якщо ґрунт не дуже підходящий, можна додати мінеральних добрив (або золу), трохи органіки. Для енотери під час цвітіння достатньо одного підживлення сульфатом калію та суперфосфатом.

Насіння багаторічної енотери висівають у відкритий ґрунт на початку травня, коли настає стабільно теплий період. Борозни роблять неглибокі, в межах 5 - 10 см.

Постійно, але не дуже сильно поливають, щоб у період росту рослини, земля була вологою. Рослина є досить морозостійкою і сильного укриття на зиму не потребує.

Вирощування розсади енотери з насіння

Щоб до початку сезону отримати зміцнілі рослини енотери, рекомендується заздалегідь виростити її розсаду. Для цього варто підготувати широкі контейнери висотою близько 10-12 см і заповнити їх поживною ґрунтовою сумішшю, що складається з рівних частин дерну, піску та торфу.

Рекомендується висівати насіння на глибину 0,5 см у зволожений субстрат. Після посіву контейнер слід накрити склом або плівкою та поставити в темне місце з температурою +20-22°C. За сприятливих умов сходи з'являться через 2-3 тижні, після чого ємність необхідно перемістити на світле підвіконня.

Догляд за розсадою енотери місурійської передбачає полив розсади, у міру висихання ґрунту. Також слід регулярно провітрювати розсаду. Коли рослини зміцніють, потрібно поступово адаптувати їх до зовнішніх умов, знімаючи укриття поетапно.

На етапі появи 2-3 справжніх листків розсаду енотери слід пересадити в окремі стаканчики. Через 10 днів після пікірування рекомендується підживити її комплексним мінеральним добривом для розсади. Оптимальна температура в цей період – +18-20°C.

Висаджування розсади у відкритий ґрунт

Висаджувати розсаду енотери місурійської у відкритий ґрунт можна наприкінці травня, на початку червня. Оскільки на цей час вже встановлюється стабільна тепла погода.

Для посадки потрібно підготувати лунки глибиною 10 см. Відстань між рослинами повинна складати 25- 30 см. При посадці розсаду заглиблювати не можна, рослини потрібно рясно полити та накрити ділянку агроволокном на 2-3 дні, що прискорить адаптацію рослин.

Догляд за енотерою місурійською

Культура здатна витримувати короткочасну посуху. Але за тривалої відсутності дощу вона потребує регулярного поливу, оскільки швидко в'яне. Воду можна лити під корінь або зверху з лійки.

Енотеру рекомендується підгодовувати двічі за сезон. Перший раз вносити добрива потрібно на початку вегетації, коли рослина нарощує пагони та листя. У цей період актуальне застосування нітроамофоски. Друге підживлення рекомендовано після цвітіння. Добрива сприяють дозріванню молодих пагонів та підвищують зимостійкість енотери місурійської.

Культура погано реагує на застій вологи у ґрунті. Тому протягом усього періоду вегетації необхідно регулярно розпушувати ґрунт. Це забезпечить доступ повітря до коріння рослини.

Хвороби та шкідники

Енотера жовта має високий природний імунітет, що спрощує догляд за нею. Проте при надмірній вологості в ґрунті рослина може постраждати від кореневої гнилі. У такому випадку її листя і пагони швидко втрачають тургор, зберігаючи при цьому колір. Щоб виправити ситуацію, слід викопати рослину, обрізати уражені корені й пересадити її на інше місце.

Читайте також: Вирощування запашного горошку

Коментарі до публікації
Додати новий коментар
Схожі новини