Овочі - це справжня комора природи, в якій зібрано все необхідне для повноцінного харчування людини, для її здорового та активного життя. Але на жаль, період використання свіжих овочів обмежений, однак, збирання врожаю в оптимальні терміни, зберігання його при оптимальних температурах і відносній вологості повітря, при необхідному газовому складі середовища дозволяє продовжити їх термін зберігання і максимально зберегти харчову цінність.
Успішне зберігання коренеплодів може бути досягнуто завдяки ретельному виконанню загальноприйнятих правил збирання та зберігання. У період зберігання необхідно стежити за вологістю та температурою повітря. Основна умова тривалого зберігання коренеплодів - недопущення різких коливань температури та вологості повітря.
Найбільш оптимальна температура повітря для зберігання коренеплодів 0 +2°C, відносна вологість повітря 90-95% (завдяки високій вологості вони не в'януть, не втрачають тургор і стійкість до захворювання). Пастернак, селера та петрушка добре зберігаються за температури -1 °C.
У період зберігання масове перебирання коренеплодів не проводять, проте при виявленні вогнищ захворювання вона необхідна. При цьому потрібно старанно оберігати коренеплоди від механічних ушкоджень, оскільки збудники захворювань через руки і тару можуть потрапити на здорові коренеплоди і викликати поширення захворювань.
Для запобігання захворюванням коренеплодів під час зберігання в піску до нього додають крейду або сухе гашене вапно з розрахунку 1 кг на 50 кг піску. Пісок змінюють щорічно для запобігання накопиченню інфекції.
Коренеплоди повинні зберігатися у вологому піску. Його вологість визначають наступним способом: пісок стискають у долоні і при її розкритті грудка повинна зберігати свою форму, але при цьому не повинна виступати вода.
Залежно від терміну зберігання коренеплоди поділяються на ті які здатні зберігатися довго завдяки товстій та міцній шкірці наприклад:
А також ті які погано зберігаються в яких легко пошкоджуються покривні тканини:
Коренеплоди, призначені для довготривалого зберігання, прибирають в оптимальні терміни, в суху погоду, не допускаючи механічних пошкоджень (пошкодження завдані коренеплодам, є воротами для збудників гнильних захворювань) і в жодному разі не допускаючи їх підморожування (за виключенням пастернаку), оскільки вони не здатні відновлюватися до початкового стану.
У зібраних коренеплодів обрізають бадилля, залишаючи хвостик довжиною до 2 см. Якщо цього не зробити, то листя випаровують не тільки вологу, що міститься в них, але і вологу коренеплодів.
Вони в’януть і стають нестійкими до збудників та хвороб. Обрізані коренеплоди очищують від землі і перевозяться у сховище, не допускаючи їх в’ялості.
Читайте також: Секрети вирощування озимого буряку
