Кормовий буряк - це дворічна рослина, що попадає до родини амарантових (Amaranthaceae). У перший рік свого розвитку він формує масивний коренеплід, а наступного року створює квітконосні пагони, плоди та насіння.
Ця культура має високу цінність як корм для тварин. Її коренеплоди відрізняються приємним смаком, легко засвоюються тваринами. Попри помірний вміст сухих речовин, 1 центнер коренеплодів містить 12-15 кормових одиниць. Вони також багаті на ферменти, вітаміни, макро- і мікроелементи.
Кормовий буряк є джерелом легко перетравних вуглеводів, вміст яких складає 9%, і має високий коефіцієнт перетравності на рівні 96-98%. Протеїновий вміст у нього невеликий і становить 1,1-1,5%. Коренеплоди поїдаються тваринами у свіжому вигляді. Гичка кормового буряка має важливе значення в кормовому виробництві.
Її використовують як у свіжому вигляді, так і для приготування силосу. Вміст кормових одиниць в гичці складає 10 одиниць на 1 центнер. Врожай гички становить 20-30% від загальної маси коренеплодів. Одними з кращих сортів для вирощування є білий гігант, екендорфський жовтий, червоний гігант.
Вирощування кормового буряку має важливе агротехнічне значення. Для цієї культури вносять великі кількості добрив, проводять боротьбу з бур'янами, і він є корисним попередником для інших сільськогосподарських культур у системі сівозміни.
Урожайність коренеплодів кормового буряка висока, зазвичай коливається від 600 до 800 центнерів на гектар, але може сягати вражаючих 1000-1500 центнерів на гектар. Це забезпечує значно більший збір сухих речовин з одиниці площі порівняно з зерновими культурами. Водночас, урожайність гички кормового буряка (100-300 центнерів на гектар) може конкурувати з врожаєм середньої величини однорічних трав без додаткових витрат.
Попередник вирощуваних кормових буряків повинен відповідати декільком важливим вимогам. Перш за все, він повинен забезпечувати чистоту поля, не маючи спільних шкідників або хвороб з кормовими буряками.
Для отримання високих врожаїв кормових буряків, їх розташовують у сівозміні після озимих і ярих зернових культур, що вирощувались після багаторічних трав або однорічних культур на силос і корм, а також після зернобобових культур.
Важливою рекомендацією є уникати висіву кормових буряків на одному й тому ж полі раніше, ніж через три роки. Це сприяє збереженню якості ґрунту та запобігає накопиченню шкідників і захворювань.
Основний обробіток ґрунту також є важливим аспектом вирощування кормових буряків. Послідовність цього обробітку залежить від типу ґрунту, попередника і рівня засміченості бур'янами на конкретному полі.
Якщо поле має проблеми з однорічними дводольними та злаковими бур'янами, такими як куряче просо, мишій сизий, дика редька, лобода, щириця та інші, то після збирання попереднього врожаю рекомендується виконати перше лущення ґрунту на глибину 6–8 см.
Цей метод служить для утримання вологи та стимулювання проростання насіння бур’янів в ґрунті. Через 10–14 днів, коли бур'яни вже показали максимальну кількість сходів, слід виконати ще один прохід лущильником (поперечне), на глибину 12–14 см. Після подвійного лущення, проводять внесення органічних добрив у кількості 60–80 тонн на гектар.
Для полів, які заражені багаторічними кореневищними та коренепаростковими бур'янами, такими як пирій та осот, рекомендується використовувати хімічні методи контролю. Восени, коли бур'яни активно проростають, та температура не опускається нижче 18°C, в ростучу масу бур'янів вносять один з гербіцидів загальної дії, дотримуючись інструкцій з використання.
Після 15-20 днів коли бур'яни загинуть, тоді варто провести одноразове лущення на глибину 6-8 см, внести органічні добрива і здійснити зяблеву оранку на глибину 28-30 сантиметрів.
Внесення добрив
Оптимальним методом для збільшення врожайності кормових буряків є впровадження раціональної системи добрив. Кормові буряки найбільше потребують азоту в червні-липні, фосфору - у липні, та калію - в червні-вересні. Кількість мінеральних добрив, яку потрібно внести, визначається на основі аналізу наявності поживних речовин у ґрунті, вмісту, який рослина може абсорбувати, та очікуваної врожайності.
Для досягнення урожайності 800 ц/га кормових буряків на чорноземах, які відрізняються високою родючістю та зазнали вилуговування, необхідно внести такі дози мінеральних добрив на 1 гектар:
Азот (діюча речовина) - 150–180 кг/га (відповідає 4,5–5,0 ц аміачної селітри).
Фосфор (діюча речовина) - 90–100 кг/га (відповідає 4,5–5,0 ц/га суперфосфату).
Калій (діюча речовина) - 180–200 кг/га (відповідає 6–7 ц/га калімагнезії).
Більшість рекомендованої або розрахункової кількості мінеральних добрив (70–90%) додають до основних добрив. В рядки вносяться мінеральні добрива у таких дозах: N10 P15-20 K10-15. Слід мати на увазі, що весняне внесення добрив є менш ефективним порівняно з їх використанням в складі основних добрив.
Висів
Насіння повинне пройти калібрування на спеціальних очисних машинах і відповідати конкретній фракції з діаметром 3–5 мм для оптимальної сівби. Щодо якості насіння, вони повинні відповідати стандартам Державного стандарту, зокрема, схожість на рівні 80%, і посівні якості для основної культури — 98%. Для боротьби зі шкідниками та хворобами насіння піддають обробці інсектицидами та фунгіцидами.
Кормові буряки слід сіяти, коли ґрунт прогріється до температури +6 - +8°C на глибині 5–10 см. Зазвичай терміни сівби збігаються з висіванням цукрових буряків і відбуваються після висіву ранніх ярих зернових культур.
Кількість насіння визначається в залежності від схожості, способу сівби, якості підготовки та вологості ґрунту. Рекомендується встановлювати густоту висівання так, щоб на кожному метрі рядка було висіяно 13–15 насінин, що забезпечить шість-вісім рослин на погонному метрі (відповідно 8–10 кг насіння на гектар).
Міжряддя рекомендується робити на ширині 45 см, а глибину загортання встановлювати на рівні 3–4 сантиметрів. Після сівби ґрунт обов'язково прикотковують.
Догляд за посівами
Догляд за посівами передбачає виконання наступних процедур: обробка міжрядь, контроль і боротьба зі шкідниками та хворобами, видалення бур'янів, регулювання густоти рослин, та внесення добрив для підживлення рослин.
Весною на земельних ділянках, які стали забур'яненими, особливо в сільськогосподарських господарствах, де не було проведено обробку гербіцидами восени, використовується єдина система обробітку гербіцидами перед посівом та після появи сходів культури.
На значних земельних площах, перед появою сходів, здійснюють поверхневу обробку ґрунту з метою усунення бур'янів, які знаходяться в стадії білої ниточки, та розпушування поверхневого шару ґрунту. Цей агротехнічний захід рекомендується виконувати на четвертий-п'ятий день після висіву.
Пошкодження сходів кормових буряків, буряковою блішкою є частою проблемою, яка завдає шкоди, коли формуються справжні листочки, на рослинах може з'являтися попелиця. У боротьбі з цими шкідниками використовують різноманітні інсектициди дотримуючись інструкцій щодо їх застосування.
Для запобігання зараженню церкоспорозом, пероноспорозом та борошнистою росою, рекомендується обробка посівів за допомогою фунгіцидів.
Способом формування необхідної густоти рослин є сівба за допомогою точних сівалок, розрахованих на досягнення кінцевої густоти – п'ять-сім рослин на один погонний метр. На присадибних ділянках густоту можна регулювати вручну, залишаючи п'ять-шість рослин на один погонний метр. Цей метод є передовим та економічно вигідним для формування необхідної густоти рослин.
Коли збирати врожай?
Терміни збору кормових буряків визначаються осінніми заморозками та технічною готовністю коренеплодів. Знаком технічної готовності є пожовтіння нижніх листків буряків. Цей період припадає на кінець вересня і початок жовтня.
Зазвичай, кормові буряки збирають механізованим способом, який використовується для цукрових буряків. Також можливий ручний збір на невеликих ділянках. Важливо відзначити, що коренеплоди кормових буряків, особливо у високоврожайних сортів, заглиблюються в ґрунт тільки на третину своєї довжини.
Зберігання врожаю
Найефективнішим методом зберігання коренеплодів є розташування їх поруч з тваринницькими фермами у буртах, траншеях або спеціальних сховищах. Найпоширенішим способом зберігання коренеплодів є кагатування.
Для кагатування кормових буряків, слід вибирати підвищені сухі місця, з півночі на південь. Кагат має форму прямокутника з основою шириною 2,5–3 метри, висотою 1,2–1,5 метра і довжиною 30–50 метрів.
Для забезпечення вентиляції, вздовж кагату слід створити канавку завглибшки й завширшки 30–40 см та покрити її решіткою. Кожні чотири-п'ять метрів слід встановити вертикальні вентиляційні труби з перевищенням рівня кагату на 10–15 см.
Коренеплоди які зберігають покривають соломою товщиною 30–40 см та накидають шар землі завтовшки 15–20 см. Перед настанням морозів, в залежності від конкретних умов, кагати додатково можна вкрити землею, торфом або сухим гноєм.
Температуру у кагатах слід підтримувати на рівні 1-3°C і вимірювати її раз на тиждень за допомогою термометра, опускаючи його в вентиляційні труби. Якщо температура підвищується, вентиляційні труби слід відкрити, а в холодний період їх закрити соломою.
Читайте також: Оптимальні терміни для закладки на тривале зберігання капусти
