Капуста – одна з найважливіших овочевих культур, яку вирощують у багатьох регіонах. Вона є джерелом вітамінів, мінералів та клітковини. Проте високі врожаї часто перебувають під загрозою через бактеріальні хвороби. Серед найпоширеніших і найбільш небезпечних для капусти виділяють м’яку гниль та судинний бактеріоз. Ці хвороби призводять не лише до значних втрат під час вирощування, а й до псування врожаю під час зберігання.
Судинний бактеріоз капусти
Судинний бактеріоз капусти – небезпечне захворювання, відоме в усьому світі. Хвороба уражає всі культурні види капусти, а також чимало диких представників роду Brassica, що свідчить про її широку спеціалізацію та потенційну роль бур’янів як резервуару інфекції.
Цей бактеріоз вважають найпоширенішим і найбільш шкодочинним серед захворювань капустяних культур у світі. З огляду на сучасні кліматичні зміни, прогнозується, що шкодочинність судинного бактеріозу лише зростатиме. Особливо високий рівень поширення спостерігається в країнах із теплим та вологим кліматом.
Бактеріальні хвороби різних видів капусти
Слід підкреслити, що для пекінської капусти судинний бактеріоз становить меншу загрозу, ніж для білоголової. Основна причина цього полягає у швидких темпах росту культури: рослина розвивається настільки інтенсивно, що її приріст випереджає швидкість поширення збудника.
Симптоми хвороби
Найбільшої шкоди судинний бактеріоз завдає у зонах із теплим та вологим кліматом. Ознаки захворювання можуть проявлятися на будь-якому етапі розвитку капусти — від появи сходів і розсади до дорослих рослин. Симптоматика варіюється залежно від виду й сорту культури, її віку та кліматичних умов. Переважно уражаються надземні частини рослин, проте відомі випадки ураження кореневої системи у капустяних культур, а також коренеплодів редиски та ріпи.
Заражене насіння зазвичай не має зовнішніх проявів інфекції, однак після проростання на сходах можна побачити знебарвлення та дрібні некротичні плями на сім’ядольних листках, які згодом темніють, чорніють і відмирають. Патоген проникає в рослину через механічні ушкодження, продихи.
Найбільш типовою ознакою судинного бактеріозу у капусти є поява уздовж країв листкової пластинки жовтуватих плям, що поступово набувають характерної V-подібної форми. Судини хворої рослини темніють, змінюючи колір від бурого до чорного. При інтенсивному розвитку інфекції спостерігається в’янення та передчасне опадання листя.
Іноді в’янення рослин та ураження судин ксилеми не супроводжуються пожовтінням листя. За підвищених температур у білоголової та цвітної капусти симптоми інфекції, спричиненої X. campestris pv. campestris, можуть нагадувати прояви слизового бактеріозу. Останнім часом усе частіше фіксують нетипові ознаки захворювання: на листках формуються темно-зелені поодинокі плями, які згодом жовтіють, після чого листя опадає; спостерігається в’янення всієї рослини, загнивання стебел і листкових пластинок. Такі нові симптоми ускладнюють діагностику та свідчать про зростання агресивності патогена.
Системне зараження капусти відбувається внаслідок активного розмноження бактерій у провідній тканині. Потрапивши в рослину, вони спочатку проникають у міжклітинний простір паренхіми, далі — у судини ксилеми, а згодом поширюються по черешках, стеблах та кореневій системі. Активне розмноження бактерій негативно впливає на фізіологічний стан рослин і порушує їхній нормальний розвиток. Якщо зараження відбувається на ранніх етапах вегетації, капуста часто зовсім не утворює качана, що призводить до значних втрат врожайності.
У польових умовах симптоми системного ураження судинним бактеріозом легко сплутати з проявами фузаріозного в’янення, яке викликає гриб Fusarium oxysporum. Щоб відрізнити ці захворювання безпосередньо на ділянці, застосовують простий діагностичний прийом: качан розрізають упоперек. У випадку бактеріозу судини всередині будуть чорного кольору, тоді як при фузаріозі вони набувають буро-коричневого відтінку.
Важливою діагностичною ознакою судинного бактеріозу є виділення ексудату у вологу погоду з місць механічних пошкоджень уражених рослин. Цей ексудат складається з клітин збудника і має вигляд дрібних жовтих, маслянистих крапельок. Варто враховувати, що капуста може інфікуватися й іншими видами Xanthomonas. Проте в таких випадках характерне ураження судин не проявляється. Замість цього на листках формуються осередки некрозу паренхіми у вигляді невеликих темно-сірих плям.
Джерела інфекції
Початковим осередком поширення судинного бактеріозу найчастіше є заражене насіння. Під час його проростання патоген проникає в мезофіл листків та судинну систему молодої рослини. За температури повітря 15-20°С розвиток інфекції може відбуватися приховано, без видимих ознак.
Однак підвищення температури до 25-30°С стимулює активізацію збудника та призводить до прояву характерних симптомів хвороби. Подальше розповсюдження інфекції на полі відбувається головним чином із краплями дощу чи роси, особливо під час вітряної погоди. Значно підсилює ризик поширення збудника і полив капусти методом дощування.
Особливості збудника
Причиною розвитку судинного бактеріозу капусти є грамнегативні бактерії Xanthomonas campestris pv. campestris. На поживних середовищах вони утворюють характерні округлі колонії жовтого кольору з вираженою слизовою структурою. Така властивість зумовлена продукуванням полісахариду ксантану, який відіграє важливу роль у патогенності збудника. Завдяки ксантану бактерії здатні долати захисні бар’єри рослини та швидко поширюватися судинною системою, віддаляючись від первинного місця зараження.
Слизовий бактеріоз капусти
Слизовий бактеріоз капусти (інколи його називають м’якою або мокрою гниллю) — це захворювання, яке вражає рослини як під час активної вегетації, так і при зберіганні в сховищах. М’які бактеріальні гнилі є типовим проявом бактеріального ураження багатьох овочевих культур, поширюючись швидко та завдаючи значної шкоди врожаю.
Джерела інфікування
Збудник м’якої гнилі капусти, Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum, є поліфагом, тому інфекцію можуть спричиняти як культурні, так і дикорослі види рослин, що ростуть поблизу капустяних полів. Бактерія не здатна тривалий час виживати у ґрунті, проте добре зберігається на неперегнилих рослинних рештках, що залишаються на полі після збору врожаю.
Збудник м’якої гнилі здатен уражувати рослини капусти на всіх етапах їхнього розвитку, проте найчастіше прояви хвороби фіксують наприкінці вегетаційного періоду. Помірна температура повітря у поєднанні з інтенсивними дощами та поривчастим вітром, що травмує рослини, створюють ідеальні умови для активного поширення збудника.
Симптоми м’якої гнилі
Першими ознаками ураження капусти Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum є невеликі ділянки, насичені водою, які швидко розростаються. На відміну від судинного бактеріозу, де початкові симптоми з’являються на краях листків, при м’якій гнилі ураження найчастіше виникають у прикореневій зоні, на основі листків та стеблі. Така локалізація пов’язана з проникненням патогену безпосередньо з ґрунту.
Уражені ділянки тканин рослини швидко розм’якшуються, перетворюючись на коричневу вологу масу з характерним неприємним запахом гниття. За сприятливих умов, особливо коли після прохолодного та дощового періоду підвищується температура, хвороба може стрімко прогресувати, знищуючи рослини всього за кілька днів. Важливо зазначити, що умови, які сприяють розвитку також підходять для поширення багатьох грибкових патогенів. Через це часто виникають змішані бактеріально-грибні ураження, які завдають ще більшої шкоди та значно ускладнюють контроль за хворобою.
Як контролювати збудники?
Щодо бактеріальних хвороб капусти варто пам’ятати важливе правило: легше запобігти захворюванню, ніж боротися з ним після появи симптомів. За сприятливих погодних умов бактеріози здатні вражати до 50% рослин на полі всього за кілька днів.
Для ефективного контролю бактеріальних хвороб необхідно добре знати джерела інфікування та шляхи поширення збудників. У випадку судинного бактеріозу основним джерелом первинної інфекції є насіння.
Інфіковане насіння зазвичай не проявляє жодних зовнішніх ознак зараження, проте в ньому патоген може зберігатися протягом трьох і більше років. Тому першочерговим завданням перед висівом є перевірка насіння на наявність збудника судинного бактеріозу. Крім того, навіть за відсутності видимих ознак ураження насіння рекомендується обробляти його антибактеріальними препаратами, що допомагає значно знизити ризик розвитку хвороби.
Збудник судинного бактеріозу не зберігається в ґрунті, проте важливо уникати повторного вирощування капусти на полях, де хрестоцвіті культури культивували протягом останніх двох років. На ділянках із масовим ураженням судинним бактеріозом капустяні культури рекомендується висівати лише через 5-6 років.
Що стосується контролю збудника м’якої гнилі капусти, ключовим є дотримання правильної агротехніки. Насамперед слід знищувати бур’яни, які можуть бути джерелом інфекції, а також забезпечити хорошу вентиляцію та швидке висихання рослин після дощу чи поливу дощуванням.
Особливу увагу слід приділяти компостуванню рослинних залишків та уражених м’якою гниллю рослин капусти. Процес компостування має тривати щонайменше два роки, при цьому необхідно стежити, щоб у компості не залишалося неперегнилих частин рослин. На ділянках, де раніше спостерігалося ураження бактеріальними інфекціями.
Не менш важливим є правильний підбір препаратів для захисту капусти від фітопатогенних бактерій. Зазвичай фунгіциди неефективні проти бактеріальних збудників, проте у випадках періодичного зволоження може розвиватися комплексна інфекція. Спершу рослини уражує судинний бактеріоз, а пізніше додатково заселяються патогенними грибами родів Alternaria, Fusarium та іншими. У таких ситуаціях застосування фунгіцидів є виправданим. Для контролю бактеріальних та змішаних інфекцій рекомендується використання препаратів, що містять мідь, з обов’язковим дотриманням інструкцій щодо їхнього застосування на капусті.
Для контролю збудників м’якої гнилі та судинного бактеріозу капусти досить ефективними є біологічні препарати. Їх можна використовувати як для обробки насіння перед сівбою, так і для обприскування вегетуючих рослин. Насіння проти бактеріальних хвороб зазвичай обробляють біопрепаратами. Для захисту вегетуючих рослин ефективними є препарати на основі бактерій роду Bacillus, які володіють високою антагоністичною активністю проти збудників Xanthomonas campestris pv. campestris та Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum.
М’яка гниль та судинний бактеріоз є серйозними загрозами для врожаю капусти як у полі, так і під час зберігання. Основою боротьби з цими хворобами є профілактика: використання здорового посівного матеріалу, дотримання сівозміни, правильна агротехніка та контроль вологості. Лише комплексний підхід дає змогу знизити ризики інфекцій та зберегти високий урожай якісної продукції.
Читайте також: Родентициди: сучасні засоби боротьби з гризунами
