Кормові буряки мають велике господарське значення завдяки високій потенційній врожайності як коренеплодів, так і гички, мають цінний мінеральний склад. Водночас на врожайність і поживну цінність кормових буряків впливає ряд факторів, зокрема ураження хворобами.
Борошниста роса
Борошниста роса зазвичай активно розвивається у другій половині вегетаційного періоду. Хвороба проявляється у вигляді брудно-білого нальоту на обох боках листової пластинки. Цей наліт утворюється з міцелію, конідієносців і конідій збудника, які забезпечують подальше поширення інфекції на посівах буряків.
Шкода від борошнистої роси виявляється переважно через зменшення асиміляційної поверхні листків і руйнування хлорофілу. В уражених рослинах, через посилену транспірацію, зростає втрата води. Інтенсивний розвиток хвороби спричиняє в’янення листя, закручування його країв і передчасне відмирання.
Разом із листям відмирають і вегетативні частини збудника оскільки гриб є облігатним паразитом. В цьому випадку життєздатними залишаються лише плодові тіла патогену, що утворюються на рослинних рештках і є основним джерелом інфекції борошнистої роси на буряках.
Борошниста роса активно розвивається на густо посаджених і затінених рослинах при температурі 20-25°C, особливо за умов чергування тривалих сухих періодів із короткочасним зволоженням.
Церкоспороз
Церкоспороз, що вражає кормовий буряк проявляється на листках у вигляді круглих світло-сірих плям діаметром 2-5 мм з темно-бурою облямівкою. На черешках плями мають видовжену форму. Інтенсивний розвиток хвороби спричиняє закручування листків донизу та їхнє швидке відмирання.
Масовому поширенню церкоспорозу сприяють температури в межах 20-25°C, при нічних показниках не нижче 15°C, а також відносна вологість повітря понад 75%. Особливо інтенсивно хвороба розвивається за умов чергування сухої спекотної погоди з помірно теплою і вологою, загущених посівів, а також при поверненні буряків на ту ж ділянку через 1-2 роки. Узимку інфекція зберігається у формі міцелію в уражених листках і черешках.
Фомоз
Зональна плямистість листя, або фомоз, проявляється на повністю сформованих або старіючих листках у вигляді округлих брудно-бурих плям. Уражена тканина висихає, а на її поверхні з’являються пікніди збудника — дрібні чорні крапки. Плями розростаються концентричними колами, досягаючи діаметра 0,5–2 см. Іноді вони зливаються, а уражена тканина випадає, утворюючи дірки в листі.
Розвиток хвороби посилюється за сухої спекотної погоди, нестачі вологи в ґрунті, а також через ослаблення рослин іншими захворюваннями, шкідниками або порушеннями в системі живлення.
Інфекція фомозу зберігається в рослинних рештках, на насінні та коренеплодах, що може призвести до розвитку коренеїду у сходів або сухої та кагатної гнилей коренеплодів.
У разі прогнозування значного поширення цих хвороб доцільно використовувати рекомендовані фунгіциди, зазвичай перед змиканням міжрядь буряків. Для підвищення імунітету та захисту посівів кормових буряків від хвороб можна застосовувати біологічні препарати.
Фузаріозна гниль
Фузаріозна гниль коренеплодів, викликана грибами роду Fusarium, розвивається як під час вегетації, так і під час зберігання буряків. На початковій стадії захворювання відбувається побуріння судинно-волокнистих пучків, що добре помітно на поперечному зрізі уражених коренеплодів.
Згодом тканини починають загнивати, розшаровуватися, і в утворених порожнинах з’являється міцелій грибів. Листя буряків в’яне і відмирає, а гниль поширюється на весь коренеплід. У вологих умовах на ураженій поверхні коренеплоду та ґрунту може з’явитися спороношення у вигляді рожево-білого нальоту.
Розвиток фузаріозної гнилі сприяє ослабленню рослин під впливом абіотичних факторів, зокрема тривалої посухи та високих температур. У таких умовах бічні корінці, що ростуть у сухому шарі ґрунту, відмирають, що дозволяє фітопатогенам проникати в коренеплоди.
Це захворювання часто спостерігається на важких, перезволожених ґрунтах або через пошкодження коренеплодів шкідниками, такими як нематоди, личинки хрущів, дротяники, а також під час механічного обробітку ґрунту.
Зниження врожаю через розвиток фузаріозної гнилі залежить від часу її прояву. При ранньому зараженні (середина літа) рослини можуть загинути, тоді як при пізньому (початок осені) спостерігається зниження врожайності та якості коренеплодів. Гриби накопичують токсичні речовини, що також впливає на тривалість зберігання коренеплодів.
Основним заходом для стримування розвитку цієї хвороби є дотримання сівозміни. Збалансоване забезпечення кормових буряків макро- і мікроелементами зміцнює імунітет рослин, підвищуючи їх стійкість до хвороб.
Дуплистість коренеплоду
Дуплистість кормового буряку — це неінфекційне захворювання, яке проявляється утворенням порожнин (дупел) у головці коренеплоду. Зазвичай дупло розташовується на поверхні, де його тканини можуть заселяти патогенні мікроорганізми, що призводить до гниття. Це захворювання може вражати як великі, так і маленькі коренеплоди.
Дуплистість коренеплоду виникає внаслідок надмірно інтенсивного росту на добре удобрених та пухких ґрунтах. У таких умовах швидке розширення периферійних тканин спричиняє розтягування та розриви менш активних центральних тканин головки коренеплоду.
Поява порожнин в коренеплодах може бути викликана порушенням фізіолого-біохімічних процесів у головці, коли ріст гички значно перевищує розвиток самого коренеплоду.
Для запобігання утворенню дуплистостей важливо своєчасно та в повному обсязі виконувати всі агротехнічні заходи, які сприяють рівномірному розвитку коренеплоду та листя. Це включає правильну підготовку ґрунту, дотримання оптимальної густоти посівів, забезпечення рослин необхідними поживними елементами, особливо калієм, а також проведення зрошення.
Читийте також: Кормові культури
