Квасоля — це однорічна рослина, яка може виростати до 3 метрів у висоту. Існують як карликові сорти, так і справжні гіганти. Стебло квасолі може бути як прямостоячим, так і витким, залежно від сорту.
Плоди квасолі — це боби, які дозрівають у стручках, що формуються з квіток. Вони можуть бути як маленькими, так і дуже великими, різної форми — прямими, вигнутими, округлими чи довгастими. Різноманіття забарвлення бобів вражає: вони можуть бути білими, жовтими, червоними, фіолетовими або чорними. Деякі мають плямисту шкірку, а на інших зустрічаються прожилки.
Всередині бобів знаходяться насінини еліпсоподібної форми. У кожному стручку може бути від 1 до 3 насінин, які, як і боби, можуть мати різні кольори. Ступінь стиглості плодів визначається за зовнішнім виглядом стручків: вони стають сухими, легко розтріскуються.
Квасоля поділяється на два види спаржеву та зернову або як її ще називають лущильну. За характером росту квасоля поділяється на: кущову, витку.
Спаржева квасоля
Цей вид був виведений нещодавно і призначений для споживання разом зі стручками. Стручки їдять у недозрілому стані. Залежно від сорту вони можуть бути жовтого, білого, зеленого або фіолетового кольору, стручки тонкі, завдовжки 10-15 см.
Кущі ростуть компактно, не займаючи багато місця на ділянці. Спаржева квасоля відома своєю високою врожайністю. Дуже гарний врожай дають сорти Кларон, Ольга, Мілор. Стручки цього виду квасолі не мають жорстких волокон і "пергаментного" шару.
Хоча стиглі зерна також їстівні, вони більш жорсткі, ніж у звичайної квасолі, тому потребують тривалого приготування. Через це квасолю збирають у недозрілому стані, використовуючи в кулінарії.
Назву "спаржева" вона отримала завдяки схожому смаку стручків зі спаржею. За біологічними характеристиками це близька родичка звичайної квасолі, але її стручки тонші, довші й без жорстких волокон.
Спаржева квасоля багата на вітаміни (A, B, C, E), мінерали та мікроелементи, зокрема залізо, калій, кальцій, цинк, магній та інші. Крім того, вона містить фолієву кислоту. Такий склад робить її не лише смачним, але й надзвичайно корисним дієтичним продуктом.
Спаржева квасоля широко використовується в кулінарії, особливо цінується серед прихильників здорового харчування. Її смак залишається найкращим, якщо приготувати протягом трьох днів після збору.
Свіжу квасолю можна зберігати в холодильнику кілька днів, а для зимових заготівель її можна заморозити, зберігаючи всі корисні й поживні властивості. За смаком заморожена квасоля не поступається свіжій. Її готують як окрему страву або поєднують з іншими інгредієнтами.
Зернова квасоля
Лущильна, або зернова, квасоля використовується виключно для отримання бобів. Її стручки містять багато грубих волокон і не придатні для вживання в їжу. Боби збирають для тривалого зберігання у висушеному стані або в напівсушеному — для подальшого заморожування. Висушені боби мають ніжний смак, швидко варяться, підходять для приготування салатів та консервації.
Добре висушені боби мають тривалий термін зберігання завдяки восковому нальоту на їхній поверхні. Перед вживанням боби замочують у воді, що робить їх м’якшими та ніжнішими.
Сухі стручки квасолі також використовують у медицині для приготування відварів, які допомагають при захворюваннях підшлункової залози та лікуванні цукрового діабету. Зернова або лущильна квасоля представлена багатьма сортами, наприклад квасоля зернова Мішле, Пактол, Коко Роуз.
Читайте також: Особливості вирощування енотери жовтої (місурійської)
