Свіжа зелень – це малокалорійний дієтичний продукт харчування. Постійне їх вживання позитивно позначається на травленні, нормалізує всі процеси травного тракту. Різні зелені добавки покращують смакові якості страв. Крім того, вони сприяють засвоєнню білків тваринного походження. В зелені міститься безліч різних вітамінів, мікро та макроелементів, необхідних нашому організму. Зазвичай у достатній кількості ми вживаємо зелень лише влітку та на початку осені. Взимку ж і навесні потреба у зелені допоможе задовольнити домашній город.
Кріп
Кріп – однорічна рослина сімейства зонтичних. Це перехреснозапильна і скоростигла рослина. Від сходів до отримання продукції проходить лише 15-30 днів. Для того, щоб отримати ранню продукцію, треба посадити ранньостиглі сорти. Кріп не боїться низьких температур. Починає проростати за невеликих позитивних температур – 3–5°C. Зростає за 16-18°C. Якщо температура падає до 10-12°C, зростання рослини сповільнюється, але при цьому період вегетативного зростання збільшується.
Для розвитку кропу потрібний довгий світловий день. Для зростання зеленої маси - 10-12 год на добу, а для утворення насіння -14 год на добу. Кріп любить вологість. Оптимальна вологість ґрунту має становити 75–85 %, повітря – 65-75%.
При нестачі вологості листя кропу стає грубим. Але перезволоження теж шкідливе, листя підгниває і рослина починає пропадати. Ґрунт для кропу повинен бути добре удобрений і структурований. Реакція ґрунту має бути близька до нейтральної або слабокислої.
Загущувати посіви не можна, від цього рослини загниватимуть. На 1 м² не повинні рости понад 15-20 рослин. Висівати слід 1 г насіння на 1 м². Відстань між рослинами – 5-7 см. У зимові місяці кріп треба вирощувати зі штучним освітленням. Над посадками встановити додаткове електричне висвітлення. Найкраще використовувати люмінесцентні лампи білого чи денного світла. Їх слід підвішувати на висоті 50 см і включати на 5-6 годин уранці.
Зелень кропу зрізають при необхідності ножицями, на висоті 2 см від землі. Знімати врожай можна через 35-40 днів після посіву, коли рослини виростають до 10-20 см. На них не повинно бути суцвіть. Коріння слід залишати у землі. Потім добре полити, щоб вони утворили нову зелень.
Для вирощування на підвіконні найкраще використовувати такі сорти кропу: Грибовський, Ділл, Скіф, Мамонт.
Сіяти кріп слід в родючий і зволожений ґрунт, який необхідно удобрити гноєм або мінеральними добривами (на 1 м² ґрунту внести 200 г суперфосфату і 150 г калійної солі або 3 кг гною, що перепрів).
Насіння перед посівом бажано намочити та проростити. Також багато городників кладуть насіння у гарячу воду на 3–4 дні, щодня міняючи воду. Потім насіння розсипають тонким шаром і змішують з тирсою.
Ящики з посіяним насінням можна закрити целофановою плівкою. Насіння в цьому випадку швидше проросте. Кріп не потребує особливого догляду, лише частого поливу. Після того, як з'являться перші проростки, плівку слід прибрати.
Через 25 днів після появи сходів рослини треба прорідити, залишивши гілочки на відстані 3 см одна від одної. Слід пам'ятати, що густота посіву уповільнює зростання та знижує врожайність. Через 35-40 днів можна зрізати зелень кропу, починаючи з верхівок. Це стимулює зростання бічних гілочок.
Кріп може хворіти на фузаріоз і борошнисту росу. Також велику шкоду йому завдає попелиця. Щоб виключити дані захворювання, землю перед посівом треба простерилізувати.
Петрушка
Петрушку в будинку найчастіше вирощують вигонкою, а не насінням. Для вигонки краще вибрати кореневі сорти петрушки, вони краще переносять пересадку і швидше приживаються.
Восени, до настання холодів, треба підкопати найбільші рослини і прибрати їх того ж дня. Кореневища мають бути масою 30-70 г, абсолютно здоровими. Перед посадкою у коренеплодів треба відрізати кінці коренів так, щоб вони залишилися довжиною 10-12 см. У тару покласти ґрунт, заповнюючи її на 10-12 см.
Тут можна використовувати звичайнісінький ґрунт для тепличних рослин. Посадити коренеплоди так, щоб їх голівки знаходилися на одному рівні похило під кутом 45°. Відстань між ними має бути 2–3 см, а між рядами – 6-8 см. Потім помістити ящик із рослинами у приміщення з температурою не вище 10°C. До появи перших листочків рослини поливати не можна. Після цього слід поливати раз на 8-10 днів.
У жодному разі не можна заливати коренеплоди, від цього рослини починають загнивати. Після появи перших листочків контейнери з рослинами треба перенести у світліше та тепліше місце, де температура буде не нижче 16 °C.
Для вигонки можна використовувати кореневища, які прибрали на зберігання в жовтні. Тільки зберігати їх слід у ящиках із піском або торфом або поліетиленових пакетах з отворами при температурі 1°C. Їх можна використовувати для вигонки з листопада.
Рослинам необхідно робити 2-3 підживлення мінеральними добривами. Підживлення можна виконати слабким розчином нітрофоски (на 1 л води 2 г добрива). Поливати петрушку слід через кожні 4-6 днів у міру висихання ґрунту. Поливати обережно, не попадаючи на точки зростання.
Слід пам'ятати, що ця рослина не любить багато вологи. Зрізати листя потрібно в міру потреби, поступово, залишаючи 5-7 листків для безперервного наростання. Цілком їх слід прибирати в кінці вигонки, через 35-40 днів після появи сходів. Якщо ж сіяти насіння, їх треба перед посівом залити водою і залишити на добу. Ефірні олії зникнуть і паростки швидше з'являться.
Щавель
Щавель – холодостійка багаторічна рослина із сімейства гречаних. Ця рослина тіньовитривала і вологолюбна. Воно чудово може рости на затінених ділянках, але не переносить пряме сонячне світло, спеку.
Щавель потребує багато вологи, але надлишок її також призводить до уповільнення росту листя. Від цього листя швидко старіє і стає непридатним для харчування. Тому його не можна залишати влітку на лоджії, балконі чи веранді. Багато світла йому потрібно лише у перший рік життя. Щавель добре росте на слабокислих ґрунтах. Але до ґрунту він невимогливий. Насіння проростає при температурі 2-3 °C, але найсприятливіше – 15-17°C.
Щавель можна виростити насінням чи методом вигонки. У першому випадку насіння слід намочити у воді та посіяти у ґрунт, у який попередньо покласти мінеральні добрива. Після чого рясно полити та посіяти насіння.
Для вигонки відбирають здорові кореневища із живими бруньками. Їх садять у підготовлену тару. Причому верхівкові бруньки залишають відкритими. Великі кореневища висаджують через 3-4 см, а дрібні можна садити щільніше. Перед посадкою кореневища дорощують у темному місці за температури 6-10°C.
Обприскують водою. Дорощувати можна протягом 7-10 днів. Після цього рослини заносять у тепле світле приміщення. Щавель слід постійно поливати, підгодовувати азотними добривами. Якщо оголюються кореневища, то підсипають ґрунт. Першу зелень можна зрізати на 15-20 день після появи сходів. Вигін зазвичай проводять протягом 50 днів. За осінньо-зимовий період виконують вигін щавлю 2–3 рази.
Базилік
Базилік – це однорічна рослина, що виростає до 30–40 см. Цю рослину вирощують протягом 1-2 років, потім змінюють. Збирати зелень можна за 25–30 днів після появи сходів. Стебло базиліка гіллясте, листя дрібнозубчасте, яйцеподібне, воно може бути зеленим, темно-синім і коричнево-фіолетовим забарвленням. Листя має пряний, трохи гіркуватий смак. Квіти червоні чи білі.
Найкращими сортами базиліка для вирощування на підвіконні є:
В тарі з ґрунтом роблять борозенки глибиною 0,5 см на відстані 5-6 см один від одного, поливають їх теплою водою. Потім сіють насіння. Ґрунт поливають кожні 1-2 дні теплою водою. Наприкінці травня сіянці пересаджують у ящики чи горщики більшого розміру та виносять на балкон чи лоджію.
При заморозках рослини слід вкривати папером або плівкою. Восени рослини, що підросли, переміщають на підвіконня. Листя можна зрізати при технічній стиглості по одному або разом із пагонами. Після збирання врожаю базилік слід добре полити.
Читайте також: Особливості вирощування томатів на підвіконні
