Еспарцет (Onobrychis viciafolia Scop.) — озима рослина з прямостоячим стеблом, розрідженим кущенням та стрижневим коренем, що досягає висоти 60-70 см. Його коренева система проникає на глибину 3-4 м і більше.
Еспарцет є однією з найкращих культур зеленого конвеєра. Він рано, після озимого жита та пшениці, забезпечує цінний високобілковий корм, придатний для годівлі всіх видів тварин і птиці.
Рослина є чудовим азотфіксатором. Завдяки бульбочковим бактеріям він здатний накопичувати в ґрунті 100–120 кг/га азоту. Крім того, при високій врожайності надземної маси та добре розвиненій кореневій системі ця культура збагачує ґрунт органічними речовинами та легкозасвоюваними поживними елементами.
У перший рік життя еспарцет цвіте рідко або зовсім не цвіте, формуючи листяну розетку. Рослина відрізняється високою посухо- та зимостійкістю. У другий рік вегетацію відновлює рано, швидко зростає та ефективно використовує весняну вологу.
Цвітіння починається в першій декаді травня і триває протягом всього місяця. Еспарцет дає один укіс, а після нього відростає слабо, тому другого укосу не формує. Найбільший урожай отримують на другий і третій роки життя, після чого, з четвертого року, продуктивність знижується, а травостій стає менш щільним.
Еспарцет також висівають у сумішах з багаторічними злаками. Рекомендується сіяти цю культуру разом зі стоколосом безостим і прямим, пирієм сизим та безкореневищним, грястицею збірною та іншими рослинами. Найкраще еспарцет розвивається в подвійних травосумішах, де норма висіву компонентів становить 75% від загальної норми в чистих посівах. Травосумішки демонструють вищу урожайність.
Поживність еспарцету при використанні на корм
В 1 кг зеленої маси еспарцету міститься 106 г перетравного протеїну, а в одній кормовій одиниці — 196 г. Сіно та зелена маса еспарцету багаті на мінеральні солі та вітаміни. У 1 кг зеленої маси міститься 65 мг каротину.
Завдяки більш збалансованому співвідношенню білка і цукру, еспарцет не спричиняє тимпаніт (здуття шлунку) під час випасу худоби в дощову погоду. Особливістю цієї рослини є підвищений вміст цукру та вітаміну С, що відрізняє її від інших багаторічних трав.
Вибір місця для посіву
На врожайність еспарцету впливають кілька факторів, зокрема, правильний та своєчасний обробіток ґрунту, норми і строки сівби, догляд за посівами, а також своєчасне збирання урожаю.
Обираючи місце для посіву еспарцету, варто врахувати, що ця культура добре протистоїть бур’янам на другий й третій роки життя, але є досить вимогливою до чистоти поля в рік сівби. На ділянках, де ростуть багаторічні бур’яни, зокрема осот, важко досягти достатньої щільності травостою, тому не варто очікувати високих врожаїв.
Удобрення еспарцету
Еспарцет слабо реагує на добрива. Азотні добрива взагалі не вносять. Фосфорні та калійні добрива додають залежно від родючості ґрунту. У степових ґрунтах фосфору та калію зазвичай достатньо для росту еспарцету, тоді як на змитих схилах і піщаних ґрунтах їх вносять під час основного обробітку ґрунту.
Посів еспарцету
Еспарцет можна висівати звичайним рядковим способом. Літні посіви еспарцету забезпечують добру врожайність насіння, проте в такому випадку необхідно забезпечити рослини достатньою вологістю. У регіонах з недостатньою вологістю еспарцет слід висівати на ранніх строках. Оранку під еспарцет рекомендується здійснювати на глибину 27-30 см.
При вирощуванні еспарцету, на стадії появи першого справжнього листка, у разі виникнення дводольних, злакових та однорічних дводольних бур’янів, слід застосовувати хімічну обробку посівів гербіцидами.
Збирання еспарцету
Збирання на зелену масу
Вибираючи строки збирання еспарцету, слід орієнтуватися не лише на отримання високого врожаю, а й на те, щоб максимально збільшити кількість поживних речовин, зокрема протеїну, з одиниці площі.
Збирання еспарцету у фазі повного цвітіння забезпечує вищий урожай кормів порівняно зі скошуванням у фазі бутонізації або на початку цвітіння. Однак, якщо збори здійснюються пізніше, кількість кормових одиниць і перетравного протеїну зазвичай знижується.
З урахуванням цього, збирання еспарцету рекомендується розпочинати на початку цвітіння та проводити у стислі строки. Скошування в фазі бутонізації, тобто під час найінтенсивнішого росту надземних частин рослин, може призвести до недобору врожаю. Збирання в кінці цвітіння, коли стебла досягають максимальної висоти, але втрачають ніжні листки, зменшує кількість кормових одиниць, протеїну та інших поживних речовин.
Сіно з еспарцету
Якісно заготовлене сіно з еспарцету є цінним кормом для всіх видів тварин. Воно містить велику кількість вітамінів, кальцію, фосфору та сирого протеїну, що є важливими елементами для нормального росту та розвитку тварин. Під час заготівлі сіна важливо зберегти максимальну кількість листків, оскільки вони є найціннішою частиною рослин. Листя містить значну кількість білків.
Під час знаходження трави в прокосах від скошування до остаточного висушування вона просихає нерівномірно. Листя та суцвіття висихають швидше, тоді як стебла ще довго утримують вологу. Коли стебла повністю висихають, пересохлі суцвіття та листочки стають крихкими й легко обламуються під час згрібання та транспортування сіна.
Щоб зберегти максимальну кількість листків і отримати сіно доброї якості, скошений еспарцет після пров’ялювання, що триває 2-3 години у сонячну жарку погоду, слід згрібати в валки або укладати в невеликі вузькі копиці, де він продовжить досушування. Щоб зменшити втрати від обламування листя та суцвіть, усі роботи із сіном рекомендується виконувати в ранкові години, коли воно не є таким крихким.
Сінаж
З зеленої маси еспарцету також виробляють високоякісний сінаж. Скошування еспарцету на сінаж найкраще проводити в ранні ранкові години, оскільки в цей час рослини містять максимальну кількість каротину. Крім того, раннє скошування створює сприятливі умови для пров’ялювання зеленої маси та її швидкої закладки в сховище.
Найважливіші технологічні аспекти заготівлі сінажу, які впливають на якість готового корму та рівень втрат, — це режим і способи пров’ялювання трав. Є чітка залежність: чим інтенсивніше та рівномірніше відбувається прив’ялювання скошеної маси, тим менше втрат і вища якість сінажу.
Читайте також: Вирощування декоративного соняшнику
