Ліхніс (Lychnis) — багаторічна трав’яниста рослина, що активно використовується в садовому дизайні для створення природних композицій, квіткових груп і мікс-бордерів. Ліхніс Віскарія досягає висоти до 1 метра і вирізняється багряними стеблами. Має волотисті суцвіття з білими, малиновими або рожевими пелюстками. Зацвітає навесні і цвіте протягом червня та липня. Для вирощування ліхнісу Віскарія найкраще підходять пухкі та вологі ґрунти.
Вирощування ґрунту
Успішне вирощування ліхнісу залежить від правильного вибору місця посадки у відкритому ґрунті та належного догляду. Ліхніс найкраще росте на сонячних ділянках, де його суцвіття стають більшими, пишнішими і яскравішими. Ця рослина морозостійка і не потребує укриття на зиму.
Для ліхнісу оптимально підходить зволожений піщаний ґрунт. Важливо забезпечити хороший дренаж, оскільки в умовах надмірної вологи рослина може піддаватися бактеріальним захворюванням.
Під час посадки рекомендується додати мінеральні добрива з акцентом на калій, що сприятиме рясному цвітінню. Раз на 4-5 років ліхніс потребує пересадки та поділу кущів. Восени пагони слід обрізати до кореневої частини.
Ліхніс можна розмножувати як вегетативним способом (розподілом куща, живцюванням), так і насінням. На відміну від багатьох інших чагарників, ця рослина чудово проростає з насіння, яке має високу схожість. Для вирощування ліхнісу з насіння рекомендується висівати його у відкритий ґрунт навесні, в період з квітня по травень.
Оптимальна температура для проростання насіння ліхнісу – приблизно 18-20°C. Сходи з'являються через три тижні після посіву. Розмноження живцями здійснюють на початку літа. Для цього нарізають молоді пагони довжиною 20-25 см, висаджують їх у парник, де вони вкорінюються, а на початку осені пересаджують на постійне місце.
При розмноженні діленням куща від материнської рослини відокремлюють частину разом із кореневищем, яка містить молоді пагони, і пересаджують на нову ділянку. Вирощування ліхнісу передбачає проведення 2-3 підживлень протягом вегетаційного періоду. Перше підживлення комплексним мінеральним добривом проводять, коли паростки трохи підростуть і зміцніють. Наступні підживлення слід робити кожні 2-3 тижні.
Догляд
Ліхніс, вирощений у відкритому ґрунті, потребує регулярного поливу, особливо під час сильної спеки. Після кожного поливу слід періодично розпушувати ґрунт навколо рослин та видаляти бур'яни. Щоб продовжити цвітіння ліхнісу, регулярно видаляйте зів'ялі суцвіття і контролюйте, щоб інші рослини не заважали йому на ділянці.
Занадто частий або надмірний полив може призвести до кореневої гнилі, іржі або плямистості листя у ліхнісу. Щоб уникнути цих проблем, важливо встановити оптимальний режим поливу відповідно до кліматичних умов, щоб вода не затримувалася в коренях. При перших ознаках грибкових захворювань необхідно негайно обробити рослину фунгіцидом. У випадку значного нашестя комах, рекомендується використовувати інсектициди.
Хвороби
Ліхніс рідко уражається хворобами та шкідниками, але при недотриманні умов догляду може постраждати від павутинного кліща, борошнистої роси, попелиці або листовійки. Надмірне зволоження ґрунту може призвести до розвитку кореневих гнилей, плямистості листя та іржі.
Рекомендується забезпечити ефективний дренаж ґрунту під рослиною, регулярно проріджувати чагарник і перед посадкою ліхнісу обробляти ґрунт препаратами, що містять мідь. Для профілактики захворювань і шкідників можна використовувати хімічні фунгіциди та інсектициди.
Читайте також: Вирощування вівсяниці (костриці) лучної
