Шпинат найпоширеніших та найбільш поживний зелений овоч. У листках міститься багато білків, жирів, цукрів, аскорбінової кислоти, вітамінів, фолієвої кислоти, каротину та мінеральних солей, таких як залізо, магній, калій, фосфор, натрій, кальцій та йод. Цікаво, що вітаміни C і A не руйнуються під час термічної обробки листя.
Згідно з класифікацією, шпинат городній є видом роду Шпинат з родини Лободові. Ця рослина може бути однорічною або дворічною, зазвичай досягає висоти від 25 до 50 см, але іноді може бути й вищою.
Його прикореневі та нижні черешкові листки можуть бути трикутно-пікоподібними з витягнутими бічними вушками, або округлими, овальними, вузько-яйцеподібними, або ланцетоподібними, з рівними краями, завжди збираються в черешок у той час, як верхні листки, а також іноді середні, часто загострені, довгасті з клиноподібною підставкою.
Як овочева культура, шпинат відзначається своєю швидкістю дозрівання і витривалістю до низьких температур. Насіння проростає при температурі 4°C, а сходи можуть витримувати заморозки до -6°C. Оптимальна температура для його росту і розвитку коливається від 15 до 18°C.
У суху та спекотну погоду, а також при тривалому світловому дні, шпинат швидко перетворюється на рослину з квітконосними стеблами, втрачаючи свої товарні властивості. Скорочення тривалості світлового дня до 10-12 годин сприяє більш інтенсивному росту листя й підвищує врожайність.
Тому цю культуру зазвичай висівають рано навесні як попередник теплолюбних рослин (огірок, томат), або використовують у міжряддях як ущільнювач.
Щодо до ґрунту шпинат вимогливий і найкраще росте на добре оброблених, не кислих ґрунтах. Найкращими попередниками для нього є інші овочеві культури, під які було внесено органічні добрива. Важливо уникати надмірного додаткового азоту, оскільки це може спричинити накопичення нітратів у листі.
Недостатня кількість вологи також може негативно позначитися на розвитку рослин: сходи з’являються з відставанням, листя стає грубим, і рослини швидко переходять до фази стеблування. На піщаних ґрунтах, щоб отримати високий врожай і якісну надземну масу, корисно розглянути можливість використання систем крапельного зрошення.
Насіння занурюють на глибину 2-3 см зі стандартною шириною міжрядь, яка складає 30 см для закритого ґрунту та 45-60 см для відкритого. Сходи зазвичай з’являються через 8-10 днів після сівби.
Для отримання ранніх врожаїв у відкритому ґрунті шпинат можна сіяти пізно восени або навіть узимку. Підготовку ділянки розпочинають з осені, створюючи гряди з глибокими борознами. Сівбу проводять, коли ґрунт вже замерз, попередньо очищаючи його від снігу. Насіння занурюють у ґрунт і вкривають торфом або компостом. У такому випадку рослини досягають технічної готовності на два тижні раніше, ніж при весняній сівбі.
Після висіву і появи сходів, рослини ретельно проріджують, залишаючи між ними відстань приблизно 8-10 см. Далі, основний догляд за культурою полягає у систематичному розпушуванні міжрядь. Щоб уникнути викидання квітконосів під впливом сухої та спекотної погоди, здійснюють полив, за необхідності поєднуючи його з внесенням азотних добрив.
Рекомендується не використовувати фосфорні та калійні добрива, оскільки вони сприяють прискореному формуванню квітконосів. Використовувати пестициди та хімічні засоби на шпинаті не можна, тому для попередження хвороб та появи шкідників необхідно дотримуватися сівозміни та видаляти рештки рослин.
Збір шпинату
Шпинат збирають, коли рослини мають близько 8-10 листків, а на деяких з них стебла починають витягуватись. У скоростиглих сортів це зазвичай відбувається на 20-25-й день після масової появи сходів, у більш пізніх сортів — на 25-50 день.
Рослини потрібно видаляти разом з коренем та очищати від пошкоджень і жовтого листя. Оскільки зібраний шпинат швидко в’яне, краще збирати його рано вранці.
Читайте також: Біостимулятор росту для рослин «Кропмакс»
