Редис - це швидкоростуча рослина, яка добре переносить низькі температури. Молоді рослини можуть витримувати короткочасне зниження температури до -2 -3°C. Однак варто мати на увазі, що під впливом холоду рослини швидко формують квітконосне стебло, часто навіть перед тим, як утвориться коренеплід.
Такі умови часто виникають, коли редис висівають пізно навесні, особливо в умовах посухи й високих температур та ґрунт без достатнього живлення. Редис з високими товарними якостями краще росте на вологих та родючих ділянках з температурою 15-20°C. Висока температура, спільно з нестачею вологи, може погіршити якість коренеплодів, а також спричинити передчасне формування квітконосів.
Існують різноманітні сорти редису, основним відмінним фактором яких є швидкість дозрівання. Вегетаційний період для ранніх і середньостиглих сортів коливається від 18 до 35 днів від появи сходів до часу збору врожаю. Крім того, ці сорти відрізняються формою і кольором коренеплодів.
Редис можна вирощувати як у відкритому, так і в закритому ґрунті. Висів у відкритому ґрунті рекомендується проводити у ранні строки, як тільки з’являється можливість виходу на поле. Сівба наприкінці весни або на початку літа часто спричиняє передчасне цвітіння рослин.
Реакція редису на тепло, світло і тривалість освітлення визначає вибір строку висіву, тому сівбу рекомендується проводити дуже рано навесні або пізно восени.
Можна використовувати сівбу редису в мерзлий ґрунт на невеликих ділянках. Для цього підготовку ділянки починають з осені, формуючи гряди з глибокими борознами.
Висівають насіння у грудні-січні, попередньо видаливши сніг з поверхні борозни. Насіння, висіяне за цим методом, покривають торфом або компостом. За таким способом висіву технічна стиглість коренеплодів настає на два тижні раніше, ніж при весняному висіванні.
Закритий ґрунт
В закритому ґрунті редис висівають рядками або в гніздах, розпочинаючи з лютого і завершуючи в середині квітня. З кінця квітня редис можна вже садити в відкритий ґрунт.
Ранні сорти редису, які не мають великої кількості листя, рекомендується висівати з площею живлення 4×5 см, тоді як сорти з більш розгалуженою розеткою листя потребують площі 7×7 см.
При оптимальних умовах вологості та температури, сходи редису можна очікувати на другий-третій день після висіву. Після їх появи, важливо забезпечити рослини достатнім освітленням та вологою. Недостатнє освітлення може призвести до сильного витягування рослин, тоді як висока температура та підвищена вологість можуть спричинити появу чорної ніжки в редису.
Під час вирощування редису у закритому ґрунті дотримуються певного температурного режиму: від моменту висіву до початку утворення коренеплодів 12-15°С, після цього періоду 15-18°C. У сонячні дні важливо, щоб температура не перевищувала 20-22°C, а в похмурі — не була вище 15-17°C.
Рекомендується поливати рослини теплою водою з температурою 20-25°C. Якщо сходи редису витягуються, їх слід підсипати землею, щоб уникнути неправильної форми коренеплодів і зберегти їх товарний вигляд.
Догляд за рослинами
Догляд за посівами редису включає в себе розпушування міжрядь, додавання добрив, регулярний полив та боротьбу зі шкідниками, зокрема, хрестоцвітою блішкою. Для досягнення оптимального росту коренеплодів рекомендується підживлювати рослини під час їх росту, враховуючи полив, оскільки це сприяє формуванню соковитих та великих коренеплодів, якщо в ґрунті є достатня кількість вологи та поживних речовин.
Збір врожаю
Збирання редису проводять поетапно, враховуючи погодні умови та особливості сортів, причому повне збирання зазвичай виконують у два-три прийоми. Важливо не затримувати збирання, оскільки перерослі коренеплоди швидко стають грубими, втрачають свій смак та можуть почати формувати суцвіття.
Читайте ткож: Хвороби розсади
