Фітофтороз, або бура гниль плодів томата, є найпоширенішим і найшкідливішим захворюванням цієї культури. Щороку він проявляється у вигляді ураження стебел, листків, бутонів, квіток та плодів.
Хвороба завдає шкоди, зменшуючи асиміляційну поверхню рослин, спричиняючи відмирання верхівок і бічних пагонів, а також знижуючи вміст цукру, органічних кислот і вітаміну С у плодах. У разі інтенсивного розвитку фітофторозу втрати врожаю можуть сягати 70-80%.
Уражені фітофторозом плоди стають непридатними для споживання та переробки. Моніторинг поширення та розвитку хвороби на приватних присадибних ділянках показує, що збудник (Phytophthora infestans Mont de Bary) залишається життєздатним, незважаючи на несприятливі погодні умови, такі як глобальне потепління, аномальні температури, що тривають від кількох декад до місяця і більше, та тривале спекотне літо.
Як тільки температура повітря знижується до 7-22°C, і при цьому випадають короткочасні дощі або рясні роси, які зволожують поверхню рослин, а відносна вологість повітря становить не менше 86% протягом 4-6 годин, на поверхні уражених органів з'являється свіже спороношення гриба у вигляді білосніжного нальоту. Зооспорангії гриба швидко поширюються, викликаючи нові зараження рослин.
З урахуванням того, що збудник хвороби уражує всі пасльонові культури, особливо картоплю, джерело інфекції у рештках уражених рослин і бульбах картоплі значно збільшується.
Тому за умов високої вологості повітря, частих дощів, тривалих туманів і рясних рос, при температурі 15-22°C в окремі періоди вегетації, розвиток фітофторозу на томатах може досягти дуже високого рівня, якщо не буде завчасно проведено комплекс захисних заходів.
Методи боротьби з фітофторозом
Найбільш радикальним, екологічно чистим методом захисту томатів від фітофторозу є вирощування стійких сортів і гібридів. До сортів і гібридів, що мають відносну польову стійкість до хвороби, належать: томат Бобкат F1, Хапінет F1, Толстой F1.
Ефективним заходом проти фітофторозу в закритому ґрунті є своєчасна і якісна дезінфекція приміщень після збирання останнього врожаю плодів і рослинних залишків.
Ретельна дезінфекція ґрунту, тари та інвентарю, а також профілактичні, агротехнічні та захисні заходи під час росту й розвитку розсади та дорослих рослин значно знижують поширення і розвиток хвороб.
Також необхідно ретельно знищувати рослинні рештки, проводити глибоку оранку або перекопування ділянки та дотримуватися сівозміни у відкритому ґрунті. Оптимальними попередниками для томатів є бобові культури, капуста, цибуля та огірки.
Рекомендується повертати томати та інші пасльонові культури на попереднє місце не раніше, ніж через три-чотири роки. Важливо розміщувати томати на добре провітрюваних і сонячних ділянках, а також дотримуватися оптимальних термінів висадження розсади та щільності рослин.
Рослини, які висаджені пізніше, більше схильні до зараження фітофторозом порівняно з тими, що посаджені раніше. На щільно засаджених ділянках волога може довго залишатися на рослинах, що сприяє швидшому поширенню хвороби.
Важливо уникати контакту листків рослин з ґрунтом, а також регулярно видаляти нижні листки до появи перших плодів, що значно покращує циркуляцію повітря навколо рослин.
Рослини високорослих сортів і гібридів потрібно регулярно підв’язувати до шпалер, видаляти старі відмерлі листки, а також уражені фітофторозом листки й плоди слід негайно видалити або закопати у ґрунт за межами ділянки на глибину 0,5 метра.
Міжряддя необхідно тримати в чистому і розпушеному стані. Для підвищення стійкості рослин до фітофторозу рекомендується вносити під томати збільшені дози калійних добрив, на 10-15% більше від звичайних норм.
Знищення бур’янів і регулярне розпушування ґрунту виконують від чотирьох до шести разів, що сприяє швидкому росту і розвитку рослин. Це також значно знижує вологість повітря під рослинним покривом і створює несприятливі умови для проростання зооспорангіїв гриба та зараження рослин.
Однією з основних причин сильного поширення фітофторозу серед рослин є різкі коливання температур між ніччю і днем, особливо в липні-серпні, коли вдень стає сухо й спекотно, а вночі - прохолодно.
У сухі роки ця хвороба розвивається повільніше. Висока вологість також сприяє поширенню фітофторозу, тому для того, щоб запобігти його розвитку, необхідно поливати томати під корінь, уникаючи попадання на листя.
Протягом вегетаційного періоду для підвищення стійкості рослин до фітофторозу та збільшення їхньої продуктивності рекомендується здійснювати щонайменше два застосування позакореневого живлення. Перше з них слід проводити через 12–15 днів після висаджування розсади в ґрунт, а друге — на початку формування плодів.
Позакореневе підживлення проводять з використанням макро- і мікроелементів у відповідних пропорціях. Рекомендується висаджувати розсаду в ґрунт якомога раніше, щоб рослини ранніх сортів і гібридів могли уникнути зараження хворобами перед появою інфекції та її поширенням у полі. Для запобігання фітофторозу та інших хвороб культури рекомендується регулярно обприскувати фунгіцидами.
Перше профілактичне обприскування рослин фунгіцидами проводять через 10-15 діб після висаджування розсади в ґрунт. Подальші обробки рослин виконуються з урахуванням прогнозу розвитку хвороб, біологічних особливостей сорту чи гібрида.
Вибір фунгіциду залежить від спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності діючої речовини препарату проти збудника хвороби. Проти фітофторозу можна також використовувати біологічні препарати.
Читайте також: Вирощування газанії
