Пасинкування - процес видалення зайвих пагонів, що з'являються на рослинах, є важливою практикою в городництві. Це допомагає покращити врожайність і якість плодів, а також впливає на швидкість їх дозрівання.
Основна мета пасинкування томатів полягає в забезпеченні належної вентиляції та розподілу світла для рослин, а також у правильному формуванні куща.
Перелічимо основні причини для пасинкування помідорів.
Починати пасинкування слід, коли рослини досягнуть висоти приблизно 30-45 см і вже сформують перші справжні листочки.
Перед початком процедури ретельно огляньте рослину та визначте бічні пагони, які на початку росту називаються пасинками й з'являються на стеблі в пазухах листків.
Пагони видаляють вручну або за допомогою гострого садового ножа чи ножиць, намагаючись не пошкодити стебло. Процедуру слід виконувати у суху сонячну погоду, щоб місця зрізів або прищипувань швидко підсохли та запобігли проникненню інфекційних хвороб.
Рекомендується видаляти пасинки до того моменту, поки їх довжина не досягне 5-7 см, і це слід робити не рідше двох разів на місяць. Щоб уникнути швидкого відновлення пасинків, їх видаляють, залишаючи "пеньочок" довжиною близько 1 см, а не зовсім біля основи стебла.
Також, за місяць до завершення вирощування, важливо обрізати верхівку томатів. Якщо помідори переросли, то залишають необхідну кількість грон-зав’язей і видаляють верхівку на 2 листочки вище від кисті.
Ця процедура припиняє ріст рослини, не дозволяє їй витягтися, і сприяє дозріванню плодів вчасно.
Важливо не занадто перестаратися з пасинкуванням, оскільки рослині потрібна певна кількість зелених пагонів і листя для проведення фотосинтезу та отримання поживних речовин. Важливо розуміти, що видалення всіх пагонів може призвести до зниження врожайності.
Отже, важливо забезпечити розумний баланс між пасинкуванням і збереженням достатньої кількості здорових пагонів.
Правильне пасинкування, крім того, що відновлює енергію рослини, допомагає їй регулювати ріст та спрямовувати енергію на формування плодів.
Якщо ви видалятимете занадто багато пагонів і листя, яке необхідне для фотосинтезу та вироблення поживних речовин для рослини, то користі від цієї процедури буде мінімальною.
Без належної кількості листя рослина може не мати достатньої енергії для формування та дозрівання плодів. Тому рекомендується залишати основні правильно сформовані стебла і деякі пагони з хорошою структурою.
Можна залишити основні стебла та кілька пагонів, що ростуть з низу рослини. Це забезпечить достатню листову площу для фотосинтезу і підтримає здоровий ріст і розвиток плодів.
Важливо регулярно прибирати зів'яле листя та сухі пагони, щоб запобігти поширенню хвороб та шкідників. Потрібно мати на увазі, що методи пасинкування можуть відрізнятися залежно від сорту помідорів та умов вирощування.
Необхідно видаляти листя, яке постраждало від фітофтори або має плями, листя з отворами або пошкоджене, старе та пожовкле, а також те, що торкається до ґрунту, і те, що перекриває сусідні кущі.
Варто відзначити, що не всі сорти помідорів потребують пасинкування. Деякі сорти, такі як детермінантні (низькорослі) види, не вимагають пасинкування. Проте індетермінантні (високорослі) сорти потребують пасинкування для покращення продуктивності та якості плодів.
Читайте також: Технологія вирощування естрагону та розмарину
