Капуста білоголова (Brassica oleracea var. capitata) здобула популярність як овочева культура завдяки своїм цінним поживним властивостям.
Вона займає значну частину в споживанні овочів завдяки своїм господарським якостям, таким як висока врожайність, хороша лежкість та гарна транспортабельність.
Однак через шкідників та бур'яни іноді втрачається понад 30-40% урожаю, при цьому також погіршується його якість.
Захист від бур’янів
На початкових стадіях розвитку капуста росте повільно, тому значною мірою може пригнічуватися бур'янами, особливо при вирощуванні прямим висівом.
Бур'яни не лише конкурують з культурними рослинами за вологу, світло і поживні речовини, а і є рослинами-господарями для багатьох шкідників та хвороб, які негативно впливають на врожайність та якість продукції.
Боротьбу з бур'янами потрібно починати завчасно. Якщо ділянка, де планується садити капусту, сильно засмічена, слід особливо зосередитися на знищенні багаторічних бур'янів, берізка та багаторічні злакові.
Найефективніше з цими бур'янами справляються гербіциди на основі гліфосату. Їх потрібно застосовувати під час активної вегетації бур'янів, у найбільш вразливі фази їхнього розвитку та лише за сприятливих погодних умов.
При безрозсадному способі вирощування до появи сходів капусти застосовують гербіциди ґрунтової дії на основі кломазону, пендиметаліну або метазахлору. У разі розсадного способу використовують препарати з діючими речовинами трифлуралін, S-метолахлор або метазахлор протягом тижня після висадки з обов'язковим поливом після обприскування.
Через два тижні після висадки розсади та на початку формування голівок рекомендується обробити ділянку гербіцидами проти дводольних бур'янів на основі клопіраліду і протизлаковими препаратами з діючими речовинами флуазіфоп-п-бутил, хізалофоп-п-етил, пропахізафоп.
Захист від хвороб
У період вегетації та зберігання білоголова капуста схильна до ураження грибними та бактеріальними хворобами. Ці захворювання значно пригнічують розвиток рослин, знижуючи врожайність і погіршуючи якість продукції.
Фітопатогенний комплекс включає широкий спектр захворювань, проте на початку вегетації домінує чорна ніжка. Протягом вегетації поширені пероноспороз та альтернаріоз, фузаріозне в'янення та фомоз. Також небезпечні бактеріози: судинний і слизовий. Під час зберігання капуста часто уражується сірою та білою гнилями.
Щодо захисту капусти від хвороб, ефективні агротехнічні заходи включають профілактичні методи, такі як знищення рослинних залишків, дотримання сівозміни.
Також важливими є вибір сортів і гібридів з підвищеною стійкістю, посів здоровим насінням, знезараження ґрунту у випадку накопичення інфекції і вапнування ґрунту (оскільки кисле середовище сприяє розвитку деяких захворювань). Також важливо підтримувати оптимальний режим поливу.
Проте застосування лише цих заходів недостатнє для стримування розвитку збудників хвороб, тому у випадку загрози їх масового поширення рекомендується використовувати фунгіциди, які включені до Реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, з дотриманням усіх рекомендацій щодо їхнього застосування.
Для запобігання розвитку кореневих гнилей та інших хвороб насіння капусти обробляють перед посівом за допомогою суспензій препаратів, які містять металаксил-М, боскалід, піраклостробін або флудиоксоніл.
Для захисту від кили, перед висадкою розсади обприскують ґрунт препаратом на основі сірки. Протягом вегетаційного періоду використовують фунгіциди, вибираючи їх залежно від спектра фунгітоксичної дії та захисної спроможності діючої речовини проти певних збудників хвороб.
На сьогодні для захисту капусти від хвороб доступні різні фунгіциди з такими діючими речовинами, як азоксистробін, флуопірам, тебуконазол, флуопіколід, трифлоксистробін та іпродіон.
Захист від шкідників
У всіх районах, де вирощується капуста, вона піддається дії багатьох видів фітофагів, тому важливо протягом всього вегетаційного періоду контролювати їх розвиток і своєчасно проводити захисні заходи. В Україні найбільш поширеними шкідниками є хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпаковий та капустяний білани.
Пошкодження, спричинені комахами, є серйозною загрозою для капусти білоголової, особливо в період формування центральної розетки листя. На цій стадії гусениці білани ріпакової та капустяної молі активно пошкоджують серединні листки, завдаючи шкоди точці росту і перешкоджаючи формуванню головки.
У другій половині літа капустяна попелиця та літня капустяна муха масово розмножуються, що також суттєво знижує врожайність і погіршує якість капусти.
Обираючи засоби захисту від шкідників, обов'язково слід звертати увагу на їх санітарно-гігієнічні характеристики. Оскільки продукція з поля потрапляє на стіл, вимоги до строків очікування, допустимих залишків пестицидів та токсичності препаратів є дуже суворими.
Останнім часом найбільш популярними серед хімічних засобів захисту стали інсектициди з групи неонікотиноїдів. Ці препарати є системними засобами з тривалим ефектом, що дозволяє їх використовувати не лише для обприскування рослин у період вегетації, а й для обробки коренів розсади перед висаджуванням у ґрунт. Такий підхід гарантує ефективне придушення шкідників і надійний захист рослин протягом усього вегетаційного періоду.
Один з ефективних методів контролю фітофагів, що шкодять рослинам капусти ще з появою сходів, полягає в замочуванні коренів розсади у розчині інсектицидів з активними речовинами, такими як імідаклоприд, циантраніліпрол або тіаметоксам.
Рекомендується проводити цю процедуру у ранкові години, оскільки в цей час коренева система більш інтенсивно вбирає ґрунтовий розчин. Для боротьби з ґрунтовими шкідниками під час сівби або висадки розсади також використовують інсектициди.
Хімічний метод контролю застосовується лише у випадках, коли інші методи не здатні знизити чисельність шкідливих організмів до економічно значущих рівнів. Інсектициди використовуються, перш за все, на ранніх стадіях розвитку рослин, коли використання біологічних засобів обмежується низькими середньодобовими температурами або обмеженим спектром їх дії.
Використання інсектицидів для боротьби з комплексом лускокрилих (біланів, молей, совок) обґрунтоване лише у випадках, коли чисельність шкідливих організмів перевищує значущі рівні (більше ніж в 3 рази) або якщо відбувається запізнення з обробкою біологічними препаратами, і в популяції переважають гусениці старших вікових груп.
Для боротьби з цими шкідниками доступний широкий асортимент інсектицидів з системною та кишково-контактною дією.Для контролю шкідників у основний період вегетації (білани, совки, молі, листоїди, попелиці) використовуються інсектициди на основі таких діючих речовин, як тіаметоксам, фозалон, дифлубензурон, тефлубензурон, альфа-циперметрин, циантранілілпрол, дельтаметрин та інші.
Останнім часом зросло зацікавлення комбінованими інсектицидами які ефективно борються з комплексом шкідників, таких як білани, совки, молі, а також інші шкідники, наприклад рівнокрилі (попелиці), твердокрилі (блішки, листоїди), бахромчатокрилі (трипси), двокрилі інші.
Досліджено, що ці препарати досягають біологічної ефективності до 100% щодо личинок капустяного і ріпакового біланів, капустяної совки, капустяної молі та попелиць. Для ефективного захисту капусти білоголової від цих шкідників рекомендується проводити обробки негайно після виявлення фітофагів на ранніх стадіях розвитку культури.
Останніми роками все більш поширюється використання краплинного зрошення. Цей метод поливу є відносно недорогим і найбільш ефективним, оскільки вода подається безпосередньо у корінь культури. Додатково до води, при необхідності, можна вносити також пестициди, що значно покращує систему захисту рослин та забезпечує низький рівень зараження фітофагами.
На сьогодні для капусти білоголової зареєстровано два інсектициди для краплинного зрошення на основі діючих речовин тіаметоксам та циантраніліпрол. Ці препарати ефективно контролюють широкий спектр шкідників, що зменшує біотичний стрес на ранніх стадіях розвитку культури та сприяє її активному зростанню.
Перевагою внесення інсектицидів разом з поливною водою є те, що препарати поступово абсорбуються корінням і переміщуються по всій рослині. Це дозволяє захищати культуру від сисних, листогризучих та ґрунтових шкідників на всіх стадіях її розвитку — як на ранніх, так і на пізніших фазах. Проведення захисних заходів на ранніх стадіях розвитку культури сприяє їхньому кращому розвитку.
У сприятливих для них умов листогризучі та сисні шкідники значно збільшують свою чисельність, а хвороби розвиваються максимально, що може серйозно пошкодити рослини. Тому для збереження врожаю важливо систематично обстежувати насадження з метою своєчасного виявлення проблем і застосування захисних заходів.
Читайте також: Хвороби баклажанів та методи боротьби
