Аніс звичайний (Pimpinella anisum) — представник родини Селерові, також відомої як Зонтичні. Аніс звичайний — однорічна трав'яниста рослина, що досягає висоти від 30 до 70 см. Стиглі плоди анісу мають зеленувато-сірий відтінок, приємний аромат і солодкуватий смак. Цвітіння відбувається у червні-липні, а дозрівання плодів припадає на кінець серпня — початок вересня. Рослина є перехреснозапильною, основними запилювачами виступають бджоли.
Використання анісу
Основні сфери застосування анісу — ефіроолійне виробництво та використання як пряно-смакової зелені. Плоди (насіння) анісу, а також отримані з них ефірна та жирна олії знаходять широке застосування у хлібопекарній, рибній і м’ясній промисловості, кондитерському та лікеро-горілчаному виробництві, а також у виготовленні мила, парфумерії та медицині. Аніс надає рибним стравам насичений приємний аромат і покращує їхній смак.
Аніс широко використовують у кондитерських виробах, зокрема в пирогах, печиві, кексах, тортах, а також у фруктових і молочних супах, салатах та інших десертах. Він чудово поєднується з овочами, що підлягають тривалому зберіганню, такими як квашена капуста, солоні огірки. Фруктові страви, приправлені анісом, набувають особливого, виразного смаку. Крім того, цю пряність використовують як ароматизатор для квасу, алкогольних та безалкогольних напоїв.
Умови вирощування анісу
Аніс потребує тепла, достатнього освітлення. У період цвітіння йому необхідні сонячна та тепла погода. Посуха в цей час, а також під час наливу насіння, може призвести до утворення дрібного, недорозвиненого насіння з низьким вмістом ефірної олії. Водночас холодна та дощова погода сприяє поширенню хвороб, ураженню суцвіть і, як наслідок, знижує якість та кількість сформованого насіння.
Від моменту появи масових сходів до повного достигання насіння анісу проходить 110-120 діб. Ця культура належить до рослин довгого світлового дня. Насіння починає проростати вже при температурі 3-5°C, а найбільш сприятливою для цього процесу є температура близько 25°C.
За оптимальних умов сходи з’являються через 15-20 днів, проте при нестачі тепла цей період може розтягнутися до 30 діб і більше. Недостатнє зволоження також уповільнює проростання, призводячи до нерівномірних сходів і зріджених посівів. Молоді рослини анісу доволі стійкі до короткочасних заморозків.
Аніс вирощують на легких і середньосуглинкових ґрунтах із високим вмістом поживних речовин. Найкращими для нього є супіщані та суглинкові чорноземи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (pH близько 7). На ділянках із підвищеною кислотністю необхідно проводити вапнування.
Для вирощування анісу не підходять важкі глинисті та солончакові ґрунти. Ділянки, відведені під його сівбу, повинні бути добре окультуреними та вільними від бур'янів.
Внесення добрив
Для забезпечення оптимального росту анісу та високої врожайності, необхідно вносити такі добрива:
Азотні добрива — для активного росту зелених частин рослини на початкових етапах розвитку. Зазвичай використовують аміачну селітру або сечовину. Фосфорні добрива — важливі для розвитку кореневої системи та цвітіння. Найбільш підходять суперфосфат або двоокис фосфору. Калійні добрива — покращують стійкість рослини до хвороб і допомагають у формуванні насіння. Використовують калійні солі або калій сульфат. Органічні добрива — компост, перегній або гній забезпечують рослину необхідними макро- та мікроелементами та поліпшують структуру ґрунту.
Мікроелементи — при дефіцитах важливих елементів, таких як магній, залізо чи бор, використовують спеціалізовані добрива для коригування балансу в ґрунті.
Полив і прополювання
Аніс потребує помірного, але регулярного поливу, особливо в період активного росту. Важливо уникати як пересихання, так і перезволоження ґрунту. Для запобігання утворенню ґрунтової кірки та покращення доступу кисню до коріння проводять регулярне розпушування міжрядь. Прополювання допомагає боротися з бур'янами.
Вирощування анісу – це простий процес, який при дотриманні основних агротехнічних правил дає гарний урожай ароматного насіння. Завдяки своїй невибагливості ця культура стане чудовим вибором як для досвідчених фермерів, так і для садівників-аматорів.
Читайте також: Абутілон (кімнатний клен) вирощуванння
