Вирощування моркви

Дата публікації: 07.05.2024

Морква може вважатися одним з найкорисніших овочів, оскільки містить надзвичайно велику кількість різних вітамінів і мінералів.

Про корисні властивості моркви, мабуть, кожен почув ще з самого дитинства. Цей яскравий та хрусткий овоч є справжнім джерелом вітамінів і мінералів, основним з яких є бета-каротин. Морква також багата на вітаміни А, В6, С, К, фолієву кислоту, калій, залізо, мідь, марганець та клітковину.

Потреба в теплі

Морква - рослина, яка досить стійка до низьких температур. Проростання її насіння розпочинається при температурі 3-5°C. Однак при такій температурі сходи можуть з’явитися на лише через 20-30 днів. Підвищення температури до 10-12°C прискорює цей процес до 15-17 днів, а при 18-20°C — до 7-10 днів.

У фазі сім’ядолей морква досить стійка до зниження температури до мінус 3-5°C. Проте, тривале зниження температури після сходів може призвести до формування "цвітухи" - стеблоутворення.

Оптимальна температура для росту моркви коливається в межах 18-25°C. Однак зниження температури до мінус 3-4°C може призвести до погіршення їх тривалості зберігання взимку.

Потреба у світлі

Морква належить до рослин, які потребують тривалого світлового дня для оптимального росту. Під впливом довгого дня спостерігається активний розвиток рослин та нагромадження корисних речовин у коренеплодах.

У період від ранньовесняної сівби, найбільша кількість листків у моркви формується в липні-серпні, коли тривалість дня перевищує 14 годин. Під час цього періоду, приріст коренеплодів може досягати 2-3 грамів на добу.

Недостатнє освітлення рослин, особливо після появи сходів, може спричинити їх витягування та розсіченість листків. Це може сповільнити розвиток асиміляційного апарату та кореневої системи в подальших стадіях зростання і розвитку рослин, а також негативно вплинути на хімічний склад коренеплодів.

Загущеність посівів та їх забур’янення можуть призвести до зниження інтенсивності освітлення листкового апарату рослин. Це часто сприяє поширенню хвороби фомозу та значному зменшенню урожайності коренеплодів.

Вимоги до вологи

У порівнянні з іншими коренеплідними культурами, морква менше потребує вологи. Проте для забезпечення нормального росту та розвитку вона вимагає стабільного та рівномірного зволоження ґрунту протягом всього вегетаційного періоду.

Це пояснюється тим, що коренеплоди моркви містять від 82 до 90% води у своєму складі. Особливо велика потреба у волозі відчувається під час проростання насіння, активного зростання листової маси та формування коренеплодів.

Після появи сходів, молоді рослини витрачають лише невелику частину вологи, проте з ґрунту вони вбирають в рази більше води, ніж їхня власна маса.

При недостатній кількості вологи в ґрунті, морква реагує формуванням маленьких розеток листків, коренеплоди часто стають твердими і набувають неприємного смаку. Негативно впливає на урожайність нерівномірний розподіл вологи в ґрунті протягом вегетаційного періоду, особливо в другій половині.

Недостатня кількість вологи у певні періоди може призвести до зупинення зростання коренеплодів, а велика кількість вологи після дощу чи поливу може прискорити цей процес, що призводить до тріщин на коренеплодах та їх подальшого загнивання навіть під час вегетації.

Вимоги до живлення

Морква, у порівнянні з іншими овочевими культурами, вважається середньовимогливою за своєю потребою у поживних елементах.

Поживні речовини в ґрунті мають важливе значення для культури, оскільки вона дає найвищі врожаї лише на легких, добре оброблених ґрунтах зі слабокислою або нейтральною реакцією.

На окультурених торфовищах також можна отримати високі врожаї моркви за умови використання підвищених доз фосфорно-калійних добрив та додаткового внесення борних, мідних і марганцевих мікродобрив. Проте важкі, кислі та погано освоєні ґрунти не є придатними для вирощування моркви.

Для здорового росту та розвитку моркви її коренева система потребує значних кількостей азоту, фосфору, калію та кальцію з ґрунту. Якщо ґрунт містить недостатню кількість азоту, у рослин пригнічується ріст. Збільшення вегетативної маси затримується, при цьому листя починає жовтіти й поступово відмирати.

Недостатність фосфору суттєво гальмує розвиток кореневої системи та вегетативної маси рослин. Це особливо помітно у другій половині вегетації, коли коренеплоди дозрівають.

Нестача калію призводить до зниження активності фотосинтезу, що відображається на листках у вигляді буро-жовтих плям та їх передчасного відмирання. Процес відмирання зазвичай починається з крайніх частин листків. Це знижує стійкість рослин до грибкових захворювань.

Важливо відзначити, що інтенсивний ріст моркви відбувається лише за умови наявності достатньої кількості кальцію у ґрунті. Якщо його не вистачає коренева система рослин починає ослаблюватися, що призводить до значного сповільнення росту. Рослини можуть набувати карликоподібну форму та стають менш стійкими до грибкових захворювань.

Не рекомендується вносити свіжі органічні добрива під моркву, оскільки це може призвести до неправильного формування коренеплодів. Проте, якщо моркву вирощують після неудобрених попередників, можна використовувати перегній.

Час висіву моркви визначається сортом моркви та погодними умовами. У південних регіонах України, ранні сорти моркви висівають наприкінці березня або на початку квітня. У лісостеповій зоні та на Поліссі цей процес відбувається в першій декаді квітня.

Пізні сорти моркви, наприклад морква Каротан, Осіння королева призначені для зберігання та переробки, висівають зазвичай з середини квітня до кінця травня.

Морква є досить стійкою до посушливих умов, але на півдні, де зволоження нестійке, для отримання високих і стабільних врожаїв часто потрібне застосування систем зрошення.

У Лісостепу, у випадку сухої погоди, рекомендується поливати моркву 2-6 разів, а в Степу - 5-7 разів.

Початок поливу визначається погодними умовами. Зазвичай поливи розпочинаються наприкінці квітня або на початку травня і закінчуються за 2-3 тижні до збирання, щоб уникнути розтріскування коренеплодів.

Коренеплоди збираються на етапі технічної стиглості перед початком заморозків, що зазвичай припадає на період з другої половини вересня до третьої декади жовтня.

Читайте також: Цукіні особливості технології вирощування