Серед різноманітних видів капусти, капуста цвітна в Україні посідає друге місце після білоголової, і відрізняється особливою харчовою цінністю.
Капуста цвітна (Brassica oleraceae L. convar. Botrytis (L.) Alef. var. botrytis.) належить до родини капустяні (Brassicaсca Burnett роду Brassica).
Вирощування капусти цвітної вимагає більшої уваги до умов, ніж головчаста капуста. Проростання її насіння розпочинається при температурі 5-6°C.
Оптимальна температура для росту та розвитку капусти цвітної становить 15-18°C. Високі температури погано впливають на цю культуру. При температурі понад 25°C головки формуються швидко, але вони стають меншими і менш щільними.
Капуста цвітна потребує поживних ґрунтів і оптимального рівня вологості. Найбільш підходящими для неї є ґрунти з великим шаром гумусу, насичені корисними поживними речовинами. Під капусту цвітну вносять перегній та мінеральні добрива.
Застосування свіжого гною для цієї культури не ефективне, оскільки протягом короткого періоду росту рослина не може повністю засвоїти його поживні речовини.
Капуста цвітна позитивно реагує на внесення бору та молібдену в ґрунт. Особливо капуста показує відмінну реакцію на додавання калію, що сприяє підвищенню якості головок, зробивши їх більш щільними та менш схильними до розсипання.
Оптимальний рівень кислотності ґрунту має бути приблизно нейтральним. На кислих ґрунтах рослини ростуть слабко і не формують головок. На погано удобрених ґрунтах головки можуть бути маленькими, що призводить до низького врожаю.
На родючих торф'яних ґрунтах з високим вмістом азоту та тяжких глинистих ґрунтах у цвітної капусти може надмірно розвиватись надлишкова зелена маса, затягується вегетація, в результаті чого погіршується якість врожаю.
Капуста цвітна має високі вимоги до вологості ґрунту, однак надлишок вологи може бути шкідливим для неї. Оптимальний рівень вологості ґрунту для росту капусти цвітної становить 75-80% НВ.
Як оптимальні попередники для капусти цвітної підходять бобові культури, рослини з родини цибулевих, пасльонові та гарбузові. Рекомендується повертати капусту цвітну на те ж саме місце не раніше, ніж через 4-5 років.
Капусту цвітну вирощують як з розсади, так і безпосереднім висівом у ґрунт. Найчастіше розсаду садять у ранньовесняний період для збору врожаю у першій половині літа.
При належному забезпеченні рослин вологою, є реальна можливість отримувати товарну продукцію протягом літнього та осіннього сезонів, що підвищує тривалість доступу до свіжої продукції.
Для вирощування розсади капусти цвітної в областях Лісостепу та Полісся рекомендовано висівати насіння з 20 по 25 лютого, тоді як у Степу це роблять з 10 по 15 лютого. Для отримання врожаю в пізніші строки сівбу насіння проводять у кінці лютого або на початку березня. Норма висіву насіння коливається від 10 до 15 г/м², залежно від методу вирощування.
Капусту цвітну можна вирощувати як пікіруванням сіянців, так і без. Якщо вибрано пікірування, це проводять через 10-12 днів після появи сходів. Розсаду пікірують з використанням схеми 6 на 6 сантиметрів.
Вік розсади капусти цвітної залежить від групи стиглості сорту: для ранньостиглих – 40-45 днів, середньоранніх та середніх – 35-40 днів, пізньостиглих – 30-35 днів. Перед висаджуванням на постійне місце розсада має бути в висоту 20-25 см, та мати 5-6 листків.
Використання розсади, вік якої перевищує 50 днів, призводить до значних втрат врожаю.
Вирощування в касетах
Один із найбільш передових методів вирощування розсади капусти цвітної - це використання касет. Вони дозволяють оптимізувати витрати на насіння та покращують приживлення рослин після їх пересаджування в відкритий ґрунт.
З використанням касет для вирощування розсади, вік рослин порівняно з тими, що вирощуються у парниках, скорочується на 10-15 днів. Для того, щоб уникнути витягування рослин, важливо точно дотримуватися потрібного температурного режиму.
Від дати сівби до появи перших сходів рекомендується підтримувати температуру на рівні 20-22°C. Після появи сходів цю температуру знижують на 6-8°C щотижня, а до моменту появи першого справжнього листка підвищують до 8-10°C. Після цього рівень температури утримують на рівні 15-18°C протягом дня та 8-10°C вночі.
Розсаду підживлюють двічі: першу, коли з'являються два справжніх листки, застосовуючи аміачну селітру (50 г на 10 л води на 1,0-1,5 м²); другу, коли рослина має 3-4 листки, використовуючи мінеральне добриво, таке як нітроамофоска (40-50 г на 10 л води на 1,0-1,5 м²).
Позакореневе додаткове живлення розсади цвітної капусти мікроелементами може принести відмінні результати. Для цього рекомендується використовувати розчин борної кислоти (0,02%) та розчин молібдату амонію (0,05%).
Для загартування розсади перед її висаджуванням, приблизно за тиждень, зменшують полив та поетапно відкривають парникові конструкції або теплиці, спочатку вдень, а потім лишають відкритими й на ніч. Перед пересадкою розсади рослини обов'язково поливають водою.
Догляд за розсадою
Догляд за посадками цвітної капусти передбачає застосування комплексу заходів, які оптимально відповідають біології росту і розвитку рослин. Протягом вегетаційного періоду важливо підтримувати рослини у чистому від бур'янів стані.
Проводять рихлення міжрядь та рядків, здійснюють полив, вносять добрива та захищають від захворювань та шкідників. Перше рихлення проводять протягом 3-5 днів після висадки розсади, перше підгортання – через 15-20 днів.
Після кожного поливу або дощу виконують рихлення та підгортання, щоб уникнути засипання точок росту рослин ґрунтом. Підгортання сприяє формуванню додаткових коренів. Подальші обробки проводяться в разі потреби.
Протягом вегетаційного періоду капусту цвітну підживлюють 2-3 рази. Перше підживлення здійснюють через 10-12 діб після висаджування розсади, використовуючи азотні добрива. Друге підживлення проводять через 15-20 діб після першого. Третє застосовують на початку формування головки, використовуючи фосфорно-калійні добрива.
Шкідники та хвороби
Серед шкідників, які часто зустрічаються, можна виділити капустяну попелицю, капустяну муху, совок, капустяну міль і інші.
Для боротьби з цими шкідниками та хворобами використовують профілактичні та агротехнічні заходи, такі як чергування культур у сівозміні, своєчасне видалення бур’янів і решток після збору врожаю, а також застосування хімічних засобів захисту рослин і біологічних препаратів.
Серед хвороб, що найбільш шкодять, можна відзначити судинний бактеріоз, альтернаріоз, кила та чорну ніжку. Для ефективного контролю над цими проблемами найбільш рекомендованими є профілактичні обробки біопрепаратами. Також перед висіванням насіння у ґрунт або в парники його слід обов'язково обробити рекомендованими препаратами.
Для боротьби з бактеріозом також можна обробити насіння перманганатом калію або пероксидом водню. Щодо чорної ніжки, ефективним заходом є підтримання оптимального рівня вологості повітря на рівні 60-70%.
Якщо відбулося зараження грибковим захворюванням, ефективними засобами у боротьбі з ним є препарати, які містять прокамопарб гідрохлорид або фосетилат.
При високих температурах пряме сонячне світло може спричинити перегрівання головок капусти: вони починають жовтіти, стають менш щільними й розпадаються.
Щоб забезпечити капусті більш білосніжний колір, її потрібно захищати від прямих сонячних променів, зламуючи або зв'язуючи в пучок 2-3 верхні листки. Капусту цвітну збирають поетапно, збираючи в міру їхньої технічної стиглості, та наявністю трьох-чотирьох покривних листків.
Читайте також: Найпоширеніші шкідники томатів у закритому ґрунті (частина 2)
